Борис Хлуд

Фотографія Борис Хлуд (photo Boris Hlud)

Boris Hlud

  • День народження: 24.06.1917 року
  • Вік: 73 року
  • Місце народження: Бежиця, Росія
  • Дата смерті: 21.09.1990 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

Капітан Б. А. Хлуд здійснив 327 бойових вильотів. У 52 повітряних боях особисто збив 11 і в складі групи 1 літак противника. 2 Вересня 1943 року за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з ворогами, удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Народився 24 Червня 1917 року в місті Бежиця ( нині в межах Брянськ ) в сім’ї службовця. Закінчив 2 курсу Київського механічного технікуму. Працював токарем на заводі «Арсенал», інструктором Центрального аероклубу в Києві. З 1938 року в Червоній Армії. У тому ж році закінчив Одеську військову авіаційну школу пілотів.

З Червня 1941 року на фронтах Великої Вітчизняної війни. До Серпня 1943 року командир ескадрильї 146-го винищувального авіаційного полку ( 7-а Гвардійська винищувальна авіаційна дивізія, 2-й винищувальний авіаційний корпус, 1-я Повітряна армія, Західний фронт ) Капітан Б. А. Хлуд здійснив 327 бойових вильотів. У 52 повітряних боях особисто збив 11 і в складі групи 1 літак противника. 2 Вересня 1943 року за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з ворогами, удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Всього виконав 387 успішних бойових вильотів, провівши 67 боїв збив 18 літаків особисто і 1 в групі з товаришами.

З 1946 року Майор Б. А. Хлуд — в запасі. Жив у Києві. Працював начальником автошколи Київського ДОСААФ, начальником групи в НДІ. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора ( двічі ), Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

* * *

Ми нерідко говоримо про бойових традиціях різних полків, честі російського воїна, пов’язуючи з цим насамперед свою готовність віддано служити Батьківщині, захищати її мужньо і вправно, як це робили ті, хто пройшов через горнило битв. Сьогодні їх змінили в бойовому строю воїни — інтернаціоналісти. І беззмінним ветераном однією з таких частин залишається увінчана орденами Гвардійське Бойовий Прапор.

Молодих випускників військових училищ, які прибули в частину, заступник командира полку з інженерно — авіаційної служби провозить на аеродром. Тут вони вперше побачать бойові машини полку — камуфльовані винищувачі з вигорілими під сонцем Гвардійськими знаками, червоними зірками. Всі вони майже однакові, відрізняються лише номерами на фюзеляжах. Але на одному добре помітна акуратно виведена жовтою фарбою напис: «Радянська Литва». Ця зустріч на літакової стоянці, відвідування музею бойової слави змушують звернутися до героїчного минулого.

…Пожовклих, де — не- де починають кришитися сторінки історичного формуляру частини, блідо — фіолетові рядки наказів, зведень, скупих повідомлень про повітряні бої, перші перемоги і бойових втратах. «…Молодший сержант Сєров Сергій Васильович зробив 2 бойових вильоту, 26 Червня 1941 року загинув у повітряному бою…» І далі — довгий перелік не повернулися з завдання, зниклих без вести, загиблих в повітряних поєдинках…

Промайнуло знайоме назва: ескадрилья «Радянська Литва». У папці акуратно підшитий звернення до воїнів полку:

«Вручаючи вам від імені бійців литовських національних частин Червоної Армії і трудящих Литовської Радянської Соціалістичної Республіки літаки «Радянська Литва», ми даємо вам бойовий наказ — завжди бути в перших рядах…

Нехай червонозоряні літаки «Радянська Литва» вогненним мечем обрушаться на ворога і допоможуть нашої героїчної Червоної Армії розгромити криваві орди фашистів і прискорити час, коли над містами і селами Радянської Литви знову будуть майоріти червоні прапори».

1 мільйон 25 тисяч рублів в короткий термін зібрали трудящі республіки на будівництво 12 винищувачів, які передали в Лютому 1943 року 146-го авіаполку, що знаходився в той час на переформування під Москвою, де він отримував і нову авіаційну техніку. А вже 2 Вересня за бойові заслуги полку було присвоєно звання Гвардійського і він став іменуватися 115-го Гвардійського винищувального авіаційного полку.

Успішно діяла в його складі ескадрилья «Радянська Литва». Командиром її був відважний льотчик, колишній токар київського заводу «Арсенал» Герой Радянського Союзу Борис Олексійович Хлуд. Тільки за місяць повітряних боїв льотчики ескадрильї збили 52 фашистських літака, 10 з них — сам командир. В ході Берлінської операції Гвардійці авіаполку вчинили 1215 бойових вильотів, знищивши при цьому 48 літаків противника.

25 Квітня 1945 року надійшов наказ: «Підготувати полк для польоту парадним строєм 1 Травня 1945 року над Берліном і скинути Червоний прапор з написом «Перемога !» на будівлю Рейхстагу. Виліт о 12.00″.

Винищувачі Як-3 не пристосовані для виконання такого завдання, а конструювати підвіски не було часу. Тому, 6-метрове червоне полотнище з виведеним золотими літерами словом «Перемога !» акуратно поклали під посадкові щитки — закрилки літака Гвардії старшого лейтенанта К. В. Новосьолова.

Настало 1 Травня 1945 року. Літаки чітким строєм летіли над центром Берліна. Внизу, серед диму, пилу та кіптяви, здався останній осередок опору фашистів — Рейхстаг. Висота 800 метрів. По команді ведучого, Гвардії старший лейтенант К. В. Новоселів випустив закрилки «Яка». Червоний стяг з написом «Перемога !» — над Рейхстагом…

За роки війни 11 льотчиків 115-го Гвардійського авіаполку стали Героями Радянського Союзу, в тому числі й згаданий вище Кузьма Васильович Новоселів.