Антон Хаус

Фотографія Антон Хаус (photo Anton Haus)

Anton Haus

  • День народження: 13.06.1851 року
  • Вік: 66 років
  • Дата смерті: 02.08.1917 року
  • Громадянство: Угорщина

Біографія

Хаус (Haus) Антон (13.6.1851, Толмейн — 2.8.1917, Підлоги), барон, австро-угорська гроссадмирал (1916).

У 1869 році вступив на службу у ВМФ. Викладав у Військово-морській академії у Фриуме, автор робіт з технічних питань ВМФ. З 1900 командир корвета, на якому брав участь в операціях в Китаї під час Боксерського повстання. У 1907 проведений у віце-адмірали, був делегатом від Австро-Угорщини на 2-ї Гаазької мирної конференції (1907). У 1912 призначений інспектором флоту, а 22.2.1913 змінив адмірала Монтеккуколи на посаді начальника військово-морської інспекції Військового міністерства (фактично морський міністр). На цьому посту в його підпорядкуванні опинився весь австро-угорський ВМФ. Флот Австро-Угорщини перебував на Адріатиці і складався з 2 ескадр лінійних кораблів, дивізії крейсерів, 2 флотилій міноносців, флотилії підводних човнів і резерву. Базами флоту були Поле (головна база) та Каттаро. Крім того, X. підпорядковувалася річкова флотилія на Дунаї. Усього до початку війни Австро-Угорщина мала на Середземному морі 3 дредноута (ще один вступив в дію після початку війни), 9 лінійних кораблів, 9 крейсерів, 19 ескадрених міноносців і 6 підводних човнів. У кампанію 1914 англо-франц. флот докладав чималих зусиль, щоб нав’язати бій австро-угорського флоту, однак X. вдалося ухилитися від зіткнення з переважаючими силами противника. 20 груд. австро-угорська підводний човен атакувала і пошкодила один з кращих франц. лінкорів -«Жан Бар». Після вступу у війну Італії ситуація на Середземному морі ще більше ускладнилася. Проте в морі вдалося прорватися герм. підводних човнів, які почали топити торгові судна союзників. Австро-угорський флот не надав серйозного протидії операції з евакуації сербської армії (1915) на о. Корфу. У 1916 в дію вступив новий лінкор «Св. Іштван». У 1916 австр. підводні човни, разом з німецькими, потопили в Середземному морі біля 300 торговельних суден (водотоннажністю 800 тис. т) і 20 бойових кораблів, у т. ч. 4 лінкора (англ. «Рассел» і «Корнуолис», франц. «Сюффен» і «Голуа»), франц. броненосний крейсер «Адмірал Шарне» та ін. Був противником мав великий успіх у Німеччині плану ведення необмеженої підводної війни. В 1917 році за 11 міс підводної війни австро-герм. флот потопив у Середземному морі 651 судно водотоннажністю 1647 тис. тонн, втративши при цьому 4 човни (у т. ч. 1 австр.).