Андрій Волинець

Фотографія Андрій Волинець (photo Andrey Volunec)

Andrey Volunec

  • День народження: 01.1904
    • Рік народження: 1904
    • Вік: 61 рік
    • Місце народження: c. Жовтки, Білорусь
    • Дата смерті: 30.03.1965 року
    • Рік смерті: 1965
    • Громадянство: Білорусь

    Біографія

    15 серпня 1944 року «за особливі заслуги в розвитку партизанського руху в Білорусії, зразкове виконання урядових завдань в боротьбі проти гітлерівських загарбників, за відвагу і мужність Указом Президії Верховної Ради СРСР» А. В. Волинцю присвоєно звання Героя Радянського Союзу. На його рахунку — 74 бою, 59 диверсій, 9 пущених під укіс ешелонів, 18 підірваних автомашин противника. А також звільнення сіл Каловичи, Порса, Боровцы.

    Довоєнний період

    Андрій Іванович Волинець народився в січні 1904 року в селі Жовтки, Вілейського району Білорусії в сім’ї селянина. У тринадцять років розпочав трудову діяльність.

    У 1926 році закінчив полкову артилерійську школу в Ново-Вілейці.

    З 1934 році член підпільної Комуністичної партії Західної Білорусії, створеної в селі Цинцевичи повернулися з Франції активістом Миколою Петрикевичем.

    За доносом провокатора Якуба Стрільчука поряд з іншими членами підпільного райкому був заарештований польськими властями і відправлений в Вилейскую тюрму, камеру номер 17 для політичних в’язнів, а потім у сумнозвісні віленські Лукишки.

    17 вересня 1939 року був звільнений з-під арешту у зв’язку вступу в Західну Білорусію Червоної Армії. Після чого приступає до реалізації давньої мрії осушення болота біля рідного села. На місці непрохідних мочарів створюється торфозавод «Жовтки». Нове підприємство під керівництвом Волинця поставляє в Вілейки, Молодечно, навколишні села дешеве паливо. Енергійний директор планує побудувати на базі заводу електростанцію, замовляє локомобіль з Миорского лісопильного заводу.

    Воєнний час

    Впала Друга Світова війна порушує всі плани. Під час окупації Вілейки фашистської армією Волинець створює антифашистську патріотичну групу. Комісаром групи стає потрапив в оточення поранений політрук орденоносної 24-ї Самаро-Ульяновської дивізії, штаб якої після радянсько-фінської війни розміщувався в Молодечно, а один з полків квартирував у Вілейці.

    З осені 1941 року група Волинця починає проводити диверсійну діяльність: напад на поліцейські пости, знищення телеграфних ліній, пускають під укіс фашистські ешелони.

    У липні 1942 року, спільно з Вилейско-Куренецким підпіллям, група Волинця підпалює дерев’яний міст через Вілію.

    Потім група перебазується в Плещеницкий район, увійшовши окремим взводом до складу бригади «Народні месники», яка після загибелі командира Ст. Воронянського присвоїла його ім’я. Партизани громлять ворожі гарнізони в Ольковичах і Зембине. У жорстокому бою Волинець отримує поранення в ногу і на п’ять місяців потрапляє в партизанський госпіталь.

    У вересні 1943 року після одужання А. В. Волинець з групою в 5 чоловік був посланий в Вілейській район. Протягом кількох місяців його група виросла в загін до 300 осіб.

    У червні 1944 року його загін був реорганізований в партизанську бригаду «За Радянську Білорусь» і був призначений її командиром. До моменту з’єднання з Червоною Армією в ній знаходилося — 410 партизан. На рахунку бригади сотні бойових операцій.

    15 серпня 1944 року «за особливі заслуги в розвитку партизанського руху в Білорусії, зразкове виконання урядових завдань в боротьбі проти гітлерівських загарбників, за відвагу і мужність Указом ПрезидиумаВерховного Ради СРСР» А. В. Волинцю присвоєно звання Героя Радянського Союзу. На його рахунку — 74 бою, 59 диверсій, 9 пущених під укіс ешелонів, 18 підірваних автомашин противника. А також звільнення сіл Каловичи, Порса, Боровцы.

    16 вересня 1944 року Герой Радянського Союзу отримує з рук Михайла Калініна золоту зірку Героя.

    Післявоєнний час

    Після війни колишньому командиру бригади довіряють відновлення народного господарства в рідних місцях — спочатку на посаді голови Вілейського міськвиконкому, потім на відповідальних посадах в Вилейском, Молодечненском райвиконкому, облвиконкомі.

    У 1944-1945 роках член державної комісії з переселення білорусів з Польщі в УРСР.

    Помер Андрій Іванович Волинець 30 березня 1965 року.

    У 2004 році, до 60-річчя визволення Білорусі в честь свого земляка жителі Вілейки урочисто відкрили меморіальну дошку. Так само пам’ятник герою знаходиться в місті Молодечно