Андрій Ебергард

Фотографія Андрій Ебергард (photo Andrey Ebergard)

Andrey Ebergard

  • День народження: 09.11.1856 року
  • Вік: 62 роки
  • Дата смерті: 19.04.1919 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Російська військово-морський і державний діяч, адмірал (14 квітня 1913).

У 1878 році закінчив Морський кадетський корпус. У 1882-1884 старший прапор-офіцер при командуючому загоном судів в Тихому океані контр-адмірала Н. Ст. Копытове. З 1886 ад’ютант керуючого Морським міністерством адмірала І. А. Шестакова, з 1891 старший прапор-офіцер штабу начальника Тихоокеанської ескадри віце-адмірала П. П. Тыртова. В 1894-1896 морський агент в Туреччині.

На Чорному морі — старший офіцер морехідної канонерського човна «Донець» (1896-1897), ескадрених броненосців «Катерина II» (1897-1898), «Чесма»(1898-1899). У 1898 переведений на Далекий Схід, командир морехідної канонерського човна «Манджурі» (1899-1901), тимчасово командував крейсером I рангу «Адмірал Нахімов» в російсько-китайської війни 1900, нагороджений орденом Св. Володимира 4-го ступеня з мечами і бантом (28 грудня 1900). З 6 грудня 1902 капітан 1 рангу, з 1 січня 1903 — прапор-капітан начальника штабу ескадри Тихого океану.

З 6 березня 1904 в розпорядженні Намісника Його Величності на Далекому Сході Е. І. Алексєєва, 3 березня призначений прапор-капітаном Морської похідний штаб Намісника, з 23 квітня виправляє посаду начальника Морського похідного штабу Намісника. Найвищим наказом від 12 квітня призначений командиром ескадреного броненосця «Цесаревич», проте в посаду не вступав, 22 квітня виїхав з фортеці разом з О. В. Алексєєвим. Нагороджений золотою шаблею з написом «За хоробрість» і орденом Святого Володимира 3-го ступеня з мечами.

Командир ескадрених броненосців «Імператор Олександр II» (1905-1906), «Пантелеймон» (1906). В 1906-1907 помічник начальника Головного морського штабу, з 1907 контр-адмірал. З 1908 начальник Головного морського штабу, в 1909 проведений у віце-адміралом.

З 1911 командувач Морськими силами Чорного моря. За керівництво Чорноморським флотом у 1914-1916 нагороджений орденом Білого Орла з мечами, мечами до ордена Святого Володимира 2-го ступеня, орденом Святого Олександра Невського і діамантовими знаками до нього. У 1916 змінений з посади і призначений членом Державної ради. Звільнений у відставку 13 грудня 1917.