Анатолій Соловйов

Фотографія Анатолій Соловйов (photo Anatoliy Soloviev)

Anatoliy Soloviev

  • День народження: 16.01.1948 року
  • Вік: 69 років
  • Місце народження: Рига, Латвія
  • Громадянство: Росія

Біографія

205-й космонавт світу 65-й космонавт СРСР/Росії. Народився в сім’ї робітника. Російська. Девятилетнее освіту здобув у середній школі №15 р. Риги в 1964 р., а диплом про середню освіту — після закінчення 11-го класу вечірньої школи в 1966 р., одночасно працюючи робітником на Ризькому заводі будматеріалів та слюсарем на камвольном виробничому об’єднанні.

У серпні 1967 р. Анатолій Соловйов став студентом фізико-математичного факультету Латвійського державного університету. Саме тут він познайомився з Наталією Катышевцевой, яка через довгих сім років стала його дружиною. Не закінчивши перший курс, Анатолій залишив інститут для підготовки до вступу в авіаційне училище. Щоб бути ближче клюбимой авіації , Анатолій став працювати слюсарем в Латвійському об’єднаному авіазагоні.

У серпні 1968 р. Соловйов став курсантом Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків імені Ленінського комсомолу. За час навчання освоїв літаки Л-29, УТІ Міг-15, Міг-21 і мав наліт 180 годин. В липні 1971 р. вступив в КПРС. У жовтні 1972 р. Соловйов закінчив училище, отримавши звання «лейтенант» та диплом військового льотчика-інженера.

З листопада 1972 р. Анатолій Соловйов служив старшим льотчиком розвідувального авіаполку на Далекому Сході. 27 вересня 1974 року йому присвоєно кваліфікацію «Військовий льотчик 2-го класу», а в листопаді того ж року він став командиром ланки. А. Соловйов виконав безліч складних розвідувальних польотів на літаку Міг-21Р і вже через рік, 29 вересня 1975 р. йому було присвоєно кваліфікацію «Військовий льотчик 1-го класу».

На початку 1976 р. йому, як одному з кращих льотчиків частини, запропонували вступити в загін космонавтів. Вже в травні він пройшов медичну комісію і був допущений до спецпідготовці.

23 серпня 1976 р. наказом Головкому ВПС №686 Анатолій Соловйов разом з іншими вісьмома льотчиками був зарахований слухачем-космонавтом в загін космонавтів ЦПК імені Ю. А. Гагаріна (6-й набір в загін космонавтів ЦПК). Група була набрана з метою підготовки пілотів за програмою «Буран» Підготовка групи відрізнялася від звичайної тим, що льотчики повинні були в найкоротші терміни отримати кваліфікацію випробувачів.

З серпня 1976 по січень 1979 рр. Анатолій Соловйов перебував на загальнокосмічної підготовки. Згідно з програмою, з січня по червень 1977 року він пройшов курс навчання в 267-му Центрі випробування авіаційної техніки та підготовки льотчиків-випробувачів в районі р. Ахтубінська. Там він освоїв літаки Міг-17, Ту-134М, Як-40, Мить-21У, Мить-21ВС, Мить-21МД, Міг-21біс. 29 червня 1977 йому присвоєно кваліфікацію «Льотчик-випробувач 3-го класу». У серпні того ж року Анатолій Соловйов пройшов спеціальну парашутну (35 стрибків) і водолазну підготовку, після чого йому була присвоєна кваліфікація «Офіцер-водолаз».

У 1978 р. Анатолій Соловйов завершив общекосмическую підготовку і в січні 1979 р. був призначений космонавтом-випробувачем в групу авіаційно-космічних засобів ОК ЦПК. Під час підготовки в групі за програмою «Буран» Соловйов продовжив випробувальну роботу, і 22 червня 1981 року йому було присвоєно кваліфікацію «Льотчик-випробувач 2-го класу».

У січні 1982 р. його перевели в групу міжнародних космічних програм. У 1983-1985 рр. А. Соловйов готувався до польоту в якості командира резервного екіпажу за програмою основної експедиції на станцію «Салют-7» разом з А. Серебровим і Н.Москаленко.

У 1985-1986 р. він проходив підготовку в якості командира резервного екіпажу КК «Союз Т-15» разом з В. Савіних.

З вересня 1986 р. по липень 1987 року він готувався вже в якості командира другого екіпажу КК «Союз ТМ-З» разом з В. Савіних і М. Хабібом (Сирія). 22 липня 1987 р. він був дублером А. Вікторенко.

За участь у підготовці дублюючого радянсько-сирійського екіпажу А. Соловйову присвоїли почесне звання кавалера ордена «Військова слава» Сирійської Арабської Республіки. Він також був нагороджений сирійським орденом Дружби і Співробітництва.

З листопада 1987 по травень 1988 року він готувався вже в якості командира першого екіпажу КК «Союз ТМ-5» разом з В. Савіних і А. Александровим (Болгарія).

Перший космічний політ Анатолій Соловйов здійснив на кораблі «Союз ТМ-5» і ОК «Мир» з 7 по 17 червня 1988 року разом з В. Савіних і А. Александровим (Болгарія) в якості командира екіпажу. Тривалість польоту: 9 діб 20 год 09 хв 19 сек. Позивний «Джерело-1».

Таким чином, Анатолій Соловйов стартував в космос після 12 років напруженій підготовки. Після польоту командир екіпажу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням медалі «Золота Зірка» і ордена Леніна, а також присвоєно почесне звання «Льотчик-космонавт СРСР» і кваліфікація «Космонавт 3-го класу».

Анатолію Соловйову було також присвоєно звання Героя Народної Республіки Болгарія та вручені Золота Зірка і орден Р. Димитрова. Військове звання «полковник» він також отримав після свого першого польоту — 18 червня 1988 року.

З грудня 1988 року по квітень 1989 року Анатолій Соловйов проходив підготовку в якості командира другого екіпажу за програмою 5-ї основної експедиції на ОК «Мир» спочатку разом з А. Баландін, а з лютого 1989 р. разом з А. Серебровим. Після перенесення запуску на вересень знову продовжив підготовку з А. Баландін. З вересня 1989 р. А. Соловйов був дублером командира КК «Союз ТМ-8» А. Вікторенко.

У вересні 1989 Анатолій Соловйов почав нову підготовку до польоту на ОК «Мир» в якості командира першого екіпажу за програмою ЕО-6 разом з А. Баландін.

У квітні 1990 року Анатолій Соловйов був призначений командиром другої групи космонавтів, одночасно залишаючись космонавтом-випробувачем ОК ЦПК. Цю посаду Соловйов займає досі.

2-й космічний політ Анатолій Соловйов вчинив з 11 лютого по 9 серпня 1990 р. на кораблі «Союз ТМ-9» і ОК «Мир» за програмою ЕО-6 з разом з А. Баландін. За час польоту виконав два виходи у відкритий космос загальною тривалістю 10 годин 31 хв. Обидва виходи були позаплановими. Перший був необхідний для ремонту екранно-вакуумної теплоізоляції «Союзу ТМ-9», пошкодженої при перестыковке корабля з кормового на носовій стикувальний вузол. Другий — для закриття вихідного люка на «Кванті-2», пошкодженого під час попереднього виходу. Тривалість польоту: 179 добу 01 год 17 хв 57 сек.

31 серпня 1990 р йому присвоєна кваліфікація «Космонавт 2-го класу».

У 1990-1991 роках проходив підготовку в групі в якості командира умовного екіпажу для польоту на станцію «Мир» разом з А. Зайцевим.

11 січня 1991 року А. Соловйов призначений на посаду інструктора-космонавта-випробувача, залишаючись командиром 2-ї групи.

З 19 травня по червень 1991 року Анатолій проходив підготовку в якості командира резервного екіпажу ЕО-10 разом з А. Зайцевим, але у зв’язку з рішенням про суміщення австрійського і казахського польотів екіпаж був розформований.

З 9 жовтня 1991 по 25 лютого 1992 готувався для польоту на ОК «Мир» за програмою ЕО-11 в якості командира другого екіпажу ЕО-11 та КК «Союз ТМ-14» разом з С. Авдєєвим і Р. Эвальдом (ФРН).

З 5 квітня по 7 липня 1992 р. він готувався за програмою ЕО-12 в якості командира першого екіпажу КК «Союз ТМ-15» знову разом з С. Авдєєвим, а також з М. Тонини (Франція).

Свій третій космічний політ Анатолій Соловйов вчинив з 27 липня 1992 по 1 лютого 1993 року на КК»СоюэТМ-15’и ОК «Мир» в якості командира ЕО-12 разом з С. Авдєєвим і М. Тонини (Франція). Працював на станції з А. Вікторенко і А. Калері, Р. Манаковым і А. Полещуком.

За час польоту здійснив 4 виходи у відкритий космос загальною тривалістю 18 год 21 хв, під час яких на фермі «Софора» змонтував виносну рухову установку. Тривалість польоту: 188 діб 21 год 41 хв 15 сек.

31 березня 1993 року А. Соловйову присвоєна кваліфікація «Космонавт 1-го класу». 1 квітня 1994 рішенням МВК під головуванням Ю. Коптєва Анатолій Соловйов затверджений командиром першого екіпажу ЕО-19 і другого екіпажу ЕО-18.

З травня 1994 по лютий 1995 року А. Соловйов пройшов безпосередню підготовку до польоту за програмою ЕО-18 в якості командира другого екіпажу разом з Н.Будариным, а з 1 листопада 1994 р. до них приєдналася Б. Данбар (США).

14 березня 1995 р. А. Соловйов був дублером командира КК «Союз ТМ-21» Ст. Дєжурова.

27 березня А. Соловйов разом з Н.Будариным продовжив підготовку до польоту за програмою ЕО-19″, яка завершилася 12 травня. А з 15 травня по 27 червня А. Соловйов проходив підготовку в Космічному центрі імені Л. Б. Джонсона в складі екіпажу «Атлантіса» (польоту STS-71), на якому він повинен стартувати.

Свій четвертий космічний політ Анатолій Соловйов почав на МТКК «Атлантіс», який стартував 27 червня 1995 р. з космодрому їм.Кеннеді за програмою STS-71. Крім бортінженера ЕО-19 Миколи Бударіна на борту шатла стартували астронавти NASA Х. Гібсон, Ч. Прекурт, Тобто Бейкер, Р. Харбо і Б. Данбар. Через два дні шаттл пристикувався до «Світу». А. Соловйов прийняв зміну у Володимира Дєжурова і Геннадія Стрекалова (ЕО-18). Політ на ‘Світі» був за сучасними мірками недовго — трохи більше двох місяців. За цей час А. Соловйов виконав 3 виходи у відкритий космос загальною тривалістю 14 год 32 м. Здавши зміну Юрію Гидзенко і Сергію Авдєєву А. Соловйов з Н.Будариным на кораблі «Союз ТМ-21» 11 вересня повернулися на Землю. Тривалість польоту склала 75 діб 12 год 20 хв 21 сек.

Після польоту наліт Анатолія Соловйова склав 453 доби 7 годин 28 хвилин 52 секунди, і він перейшов на 5-е місце у світі за сумарною тривалості польотів. Крім того, він посів перше місце за сумарною тривалості роботи у відкритому космосі. За 9 виходів він набрав 43 години 24 хвилини.

З травня по серпень 1996 року він був першим від ЦПК координатором підготовки в NASA російських космонавтів. Це відповідальне призначення було зроблено з метою найкращої адаптації А. Соловйова для роботи з американцями. Його передбачалося призначити командиром першого екіпажу на МКС. «Попрацювавши» в NASA, Анатолій Соловйов зрозумів, що він, один з найбільш досвідчених російських космонавтів, космічний наліт якого в кілька разів перевершує наліт будь-якого американського астронавта в кілька разів, потрапляє у підпорядкування Вільяму Шеперду, оголошеному NASA командиром експедиції. Роль Соловйова зводилася до доставки екіпажу на МКС і управління кораблем при поверненні на Землю. Таке положення А. Соловйова не влаштувало, і він відмовився бути членом екіпажу МКС. У вересні на його місце був призначений менш досвідчений Юрій Гидзенко, а Соловйов почав підготовку в якості командира щойно сформованого екіпажу 24-ї експедиції і французької програми «Пегас» разом з Павлом Виноградовим і Леопольдом Эйартцем. У зв’язку з аварійним станом станції та неможливістю виконання французької наукової програми космонавт-дослідник був виведений з екіпажу на заключному етапі підготовки. Таким чином, 49-річний полковник ВПС Анатолій Якович Соловйов вп’яте стартував в космос.

Крім зазначених вище нагород, Анатолій Соловйов нагороджений орденом Жовтневої революції (в 1990 р за другий політ), орденом «Дружба народів» (1983 р за третій політ), орденом «За заслуги перед вітчизною» III ступеня (1995 р. за четвертий політ), а також шістьма медалями.

За час льотної роботи він освоїв 14 типів літаків, має наліт понад 1500 годин. Інструктор парашутно-десантної підготовки, виконав понад 140 стрибків з парашутом.

Одружений на Наталії Василівні Соловйової (Катышевцевой). У їх родині двоє синів — Геннадій (1975) та Ілля (1980).