Анатолій Ніколаєв

Фотографія Анатолій Миколаїв (photo Anatoliy Nikolaev)

Anatoliy Nikolaev

  • День народження: 28.11.1922 року
  • Вік: 20 років
  • Місце народження: х. Очеретуватый, Запорізька область, Україна
  • Дата смерті: 16.01.1943 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

Під час фашистської окупації А. Миколаїв вступає до лав «Молодої гвардії». За рекомендацією Ф. П. Лютікова влаштовується слюсарем в Центральні електромеханічні майстерні, бере участь у ряді диверсій, зривають плани окупантів за відновлення шахт Краснодона, виготовлення або ремонту будь — якого гірничого обладнання. За завданням комуністів-підпільників і штабу «Молода гвардія» проводить агітаційну роботу в цеху, повідомляє про становище на фронті.

Народився 28 листопада 1922 року на хуторі Очеретуватом Магдалинівського сільської ради Василівського району Запорізької області. Вчитися в школі почав в селі Магдалинівці. Потім сім’я переїжджає в село Новоалександровку Краснодонського району. З 1930 року Николаевы живуть у селищі Первомайке, Анатолій навчається в школі № 6. Любив художню літературу. Кілька разів перечитував роман Н. Островського «Як гартувалася сталь». Грав на гітарі, співав, брав участь у хоровому і драматичному гуртках. У нього було багато друзів: Микола Жуков, Анатолій Орлов, Шура і Вася Бондаревих.

Самим сильним захопленням Анатолія був спорт. Коли хто-небудь заходив до Ніколаєвим у двір, здавалося, що він потрапляв на спортивний майданчик. Посеред двору — турнік, в стороні лежали гирі, саморобна штанга. Жодне шкільне змагання не проходило без участі Анатолія Ніколаєва. На одному з обласних змагань він посів перше місце, а за участь у змаганні з боксу був нагороджений Почесною грамотою та цінним призом: у нього був 3-й дорослий спортивний розряд з легкої атлетики. Миколаїв був громадським інструктором з фізичної культури, як і його друзі Бондарєв і Петров.

У 1937 році Анатолій став членом ВЛКСМ. Після закінчення восьми класів продовжував навчання у вечірній школі. Деякий час працював рахівником в їдальні на шахті № 1-біс, потім інструктором фізкультури на шахті № 2-9 тресту «Краснодонвугілля».

У лютому 1942 року райком комсомолу направив Миколаєва у Ворошиловград на тримісячні курси ЦК ЛКСМУ, які готували комсомольських активістів для роботи у звільнених від фашистів районах. Після закінчення навчання його призначили головою комітету у справах фізкультури і спорту при Краснодонському райвиконкомі.

Під час фашистської окупації А. Миколаїв вступає до лав «Молодої гвардії». За рекомендацією Ф. П. Лютікова влаштовується слюсарем в Центральні електромеханічні майстерні, бере участь у ряді диверсій, зривають плани окупантів за відновлення шахт Краснодона, виготовлення або ремонту будь — якого гірничого обладнання. За завданням комуністів-підпільників і штабу «Молода гвардія» проводить агітаційну роботу в цеху, повідомляє про становище на фронті.

Анатолій бував на квартирах Шепелевых і Попових, де збиралися невеликими групами підпільники селища Первомайки, щоб отримати чергові бойові завдання, обговорити план їх виконання. Брав участь у розгромі ворожих автомашин на дорогах, що ведуть до Краснодону, збирав зброю, розповсюджував листівки. Його вміння грати на балалайці нагоді, коли він став учасником художньої самодіяльності при клубі імені А. М. Гіркого.

5 січня 1943 року Анатолій був заарештований. З в’язниці передав записку: «Здрастуйте, дорогі. Сиджу за наган, автомат, через партизанщину. За всіма дуже скучив. Не знаю, чи повернуся чи ні… Анатолій».

16 січня 1943 року Анатолій Ніколаєв був розстріляний і скинутий в шурф шахти № 5. Він єдиний з молодогвардійців був одружений. Через кілька місяців після його смерті народився син Олександр. Похований А. Миколаїв у братській могилі героїв на центральній площі міста Краснодона.

Анатолій Георгійович Миколаїв посмертно нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня та медаллю «Партизану Вітчизняної війни» 1-го ступеня.