Адам Орда

Фотографія Адам Орда (photo Adam Orda)

Adam Orda

  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Російський військовий інженер, учасник Севастопольської оборони.

    Народився в 1835 р. в Мінській губернії в дворянській родині. У 1850 р. Орда вступив у кондукторської роту Головного (згодом Миколаївського) інженерного училища, по закінченні якого 13 серпня 1853 р. був проведений в польові інженери і переведений в офіцерські класи, але до закінчення повного курсу, внаслідок великої потреби в інженерних та саперних офіцерів, у травні 1855 р. був призначений в 6-й саперний батальйон у Севастополь. Спочатку Орда перебував на Камчатському люнеті до його штурму, коли був поранений в ліве стегно осколком гранати; з 26 травня по 1 липня на 1-му бастіоні, а після того до 27 серпня — на Малаховому кургані; в день штурму останнього Орда був узятий в полон французами. Весь час перебування на севастопольських верках Орда з невтомною енергією працював, головним чином, по ночах, під сильним вогнем ворога, завідуючи виправленнями нескінченних ушкоджень у валах, льохах і бліндажах. Перед штурмом Малахова кургану, на випадок його падіння, Орда влаштовував 2-ю оборонну лінію від горжи кургану до батареї Геннериха. Але ні важка робота, майже без відпочинку, ні позбавлення (під кінець у Орди не було вже ні сюртука, ні шинелі, а чоботи зовсім зносилися), ні постійна небезпека не пригнічували і не послаблювали завжди заповзятливого і живого Орду. З опису штурм Малахова кургану видно, що Орда з безстрашністю діяв там до останньої можливості, водворяя, за спадом старших, порядок серед своїх і утримуючи натиск ворога. Обставини його полону були такі: коли вже бастіон кургану був майже порожній, Орда, зустрівши тут пораненого в живіт лейтенанта, разом з офіцером Ноздревым став переносити його в бліндаж; в цей час вони були відрізані французами. Тоді Орда з Ноздревым, засівши разом з кількома нижніми чинами в один з бліндажів, почали відстрілюватися, але, коли в бліндаж потрапили два ядра і двоє нижніх чинів були поранені, а усі патрони витрачені, довелося здатися. Після взяття в полон французький інженер генерал Фроссар зажадав від Орди під загрозою розстрілу вказати, де закладені міни під бастіоном Корнілова. Орда не виконав цієї вимоги, хоча і знав розташування зазначених хв. Повернувшись через 5 місяців з полону в батальйон, Орда брав участь в оборонних роботах на Південному Бузі й у Миколаєві. Кримська кампанія принесла йому орден св. Володимира 4-го ступеня з мечами (1856 р.), 4 червня 1856 р. Орда був нагороджений орденом св. Георгія 4-го ступеня:Під час оборони р. Севастополя, з 20 по 26 Травня 1855 р., був на Камчатському редуті, коли проти онаго спрямований був сильний ворожий вогонь. Після взяття ж редутів, перебував у продовженні 3 місяців на Корниловском бастіоні, де беззмінно працював вдень і вночі, під найжахливішим вогнем і завжди на найнебезпечніших пунктах.

    По закінченні військових дій Орда вступив в старший клас Миколаївської інженерної академії, закінчивши її в числі відмінних і був переведений у військові інженери. У 1859 р. Орда був переведений у гвардійські інженери і завідував до 1868 р. практичними роботами спочатку одного Лейб-гвардії Саперного батальйону, а потім всієї зведеної саперної бригади; у 1860 р. отримав орден св. Станіслава 2-го ступеня. У 1868 р. Орда був призначений викладачем фортифікації в Миколаївську інженерну академію і училище, причому в училищі читав мінне мистецтво і застосування польової фортифікації до місцевості, а в академії — історію облоги Севастополя. У 1877 р. Орда був обраний ад’юнкт-професором, 15 травня 1883 р. проведений в генерал-майори. Військово-літературна діяльність Орди почалася після закінчення академії, коли він був залучений до участі у складанні опису оборони Севастополя під загальним керівництвом Тотлебена. З літературних праць Орди заслуговують на увагу: «Спогади полоненого» («Інженерний журнал», 1857, № 1); «Нотатки інженера про причини взяття Малахова кургану» («Військовий збірник», 1858, № 4); «Нарис облоги Гаэты в 1860-61 рр. і кілька слів про облогу Анкони 1860 р.» («Інженерний журнал», 1861, № 4); «Сапери в Севастополі» («Інженерний журнал», 1862, № 5); «Нарис дій російських військ проти турецьких фортець і укріплених пунктів з 1769 по 1791 р.» («Інженерний журнал», 1877, № 4, 5, 6 та 10); «Систематичний збірник вказівок і правил по мінному мистецтва, даних генерал-ад’ютантом Тотлебеном». («Інженерний журнал», 1888, № 1-3). Крім того, під редакцією Орди в «Інженерному журналі» за 1883 та 1884 рр. був поміщений переклад К. Модраха настанови по миному справі, прийнятого для навчання інженерний військ в Австрії. За час роботи в академії Орда був нагороджений орденами св. Анни 2-го ступеня (1873 р.) і св. Володимира 3-го ступеня (1876 р.).

    У 1888 р. у Орди з’явилися ознаки душевної хвороби, і він повинен був залишити службу. Помер у жовтні 1897 р., у Фінляндії, в маєтку Меррекюле.