Володимир Курлін

Фотографія Володимир Курлін (photo Vladimir Kurlin)

Vladimir Kurlin

  • День народження: 03.03.1933 року
  • Вік: 56 років
  • Місце народження: Ленінград, Росія
  • Дата смерті: 29.11.1989 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Російський радянський гобоїст і музичний педагог. Соліст ЗКР АСО Ленінградської філармонії ім. Д. Д. Шостаковича, оркестру театру опери та балету ім. С. М. Кірова, лауреат Міжнародних конкурсів, професор Ленінградської консерваторії. Заслужений артист РРФСР (1972), Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1983).

Народився 3 березня 1933 року. Володимир Курлін закінчив ССМШ при Ленінградської державної консерваторії імені А. Н.Римського-Корсакова по класу гобоя у Георгія Івановича Амосова в 1950 році,Ленінградську державну консерваторію імені М. А. Римського-Корсакова по класу Олександра Андрійовича Паршина в 1955 році. У 1953 році, ще студентом консерваторії, Володимир Курлін став лауреатом першої премії Міжнародного конкурсу виконавців на духових інструментах імені Антоніна Рейху (музичний фестиваль «Празька весна»). Пізніше, в 1959 році, йому була присуджена друга премія Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Відні. У тому ж році юрій володимирович закінчив аспірантуру Ленінградської консерваторії.

З 1951 по 1973 рік Володимир Курлін грав в оркестрі Ленінградського театру опери та балету імені Кірова С. М.. У 1973 році він перейшов до Заслужений колектив Росії академічний симфонічний оркестр Ленінградської філармонії імені Д. Д. Шостаковича. Як оркестровий музикант юрій володимирович успішно виконував багато найбільш відомі сольні епізоди гобоя в таких творах, як П’ята симфонія Л. ван Бетховена, «Альпійська симфонія» Р. Штрауса, П’ята симфонія С. с. Прокоф’єва і увертюра Дж. Россіні до опери «Шовкова сходи».

Крім роботи в оркестрі, Володимир Курлін також займався камерною музикою. Він концертував як з різноманітними камерними ансамблями, так і сольно. У складі духового квінтету Ленінградської філармонії, в якому крім нього грали Лев Перепьолкін, Михайло Ізмайлов, Віталій Буяновський і Лев Печерський, він зіграв більше ста концертів і зробив низку аудіозаписів. Курлін — один з небагатьох в той час духовиків, регулярно виступали з сольними концертами. З 1970 по 1974 рр. Володимир Курлін викладав за сумісництвом, в Петрозаводськом філії ЛОЛДК, де заснував клас гобоя. Продовжуючи працювати в ПФ ЛОЛДК на договірних умовах, здійснив випуск молодих фахівців у 1975 і 1977 року. Підтримував творчі контакти з ПФ ЛОЛДК до 1989 року, шляхом надання методичної допомоги класу гобоя, очолюваному його учнем Віталієм Фартушним. З 1972 року Володимир Курлін викладав у ЛОЛДК імені Н. А. Римського-Корсакова. У 1977 році він затверджений у вченому званні доцента ( в. о. доцента з 1976 року), а в 1988 році — у вченому званні професора (в. о. професора з 1983 року). В якості педагога Володимир Курлін привніс багато нових ідей у методику викладання гри на гобої.

29 листопада 1989 року Володимир Курлін трагічно загинув в автокатастрофі біля міста Бровари (Україна).Похований в СПб на Північному кладовищі.

Нагороди та звання

Лауреат першої премії Міжнародного конкурсу виконавців на духових інструментах ім.Антоніна Рейху (в рамках музичного фестивалю «Празька весна»]] (1953)

Лауреат другої премії Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Відні (1959)

Заслужений артист РРФСР (1972)

Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1983).

Медаль «250 років Ленінграда» (1973)

Орден «Знак Пошани» (1986)