Марія Монтессорі

Фотографія Марія Монтессорі (photo Maria Montessori)

Maria Montessori

  • День народження: 31.08.1870 року
  • Вік: 80 років
  • Місце народження: Кьяравалле, Марці, Італія
  • Дата смерті: 06.05.1951 року
  • Громадянство: Італія

Біографія

У списку педагогів, визначили концепцію освітнього процесу ХХ століття, згідно з рішенням Юнеско занесено чотири імені. Поряд з філософом-прагматиком Джоном Дьюї, творцем засад трудового виховання Георгом Кершенштейном, нашим співвітчизником Антоном Макаренком, в ньому значиться і Марія Монтессорі. Методикою раннього розвитку дитини, створеної Монтессорі, вже більше 100 років, проте закладені нею принципи досі є предметом жвавих дискусій і основою багатьох методик навчання і розвитку дітей.

Перша у всьому

Марія, єдина дитина Алессандро і Рейнильде Монтессорі народилася в провінційному італійському Кьяравалле 31 серпня 1870 року. Її батько був видатним державним чиновником. Мати, уроджена Стопани, походила з сім’ї, в якій приділяли велику увагу науці та освіті, а її брат Антоніо Стопани, богослов, математик і педагог, навіть удостоєний пам’ятника у Мілані. Однак самої Рейнильде, незважаючи на видатні здібності, довелося обмежитися домашнім колом. Дочку Марію вона виховувала в суворих католицьких традиціях, але при цьому намагалася розвивати творчі здібності дівчинки і незалежність її характеру. Єдиною можливістю професійної діяльності для освіченої жінки того часу була педагогіка. У школі улюбленим предметом Марії стала математика, чому немало сприяло і спілкування з дядьком Антоніо. У дванадцять років, після численних клопотань, Марію Монтессорі взяли в технічну школу для хлопчиків, де до випуску з 150 можливих балів вона заробила 137 балів, а пізніше — в Політехнічний інститут на відділення математики і точних наук. Однак до цього часу Марія серйозно захопилася біол

огией і вирішила вивчати медицину.

Для того часу навчання дівчата на медичному факультеті була вчинком незвичайним. Марія домагалася дозволу у найвищих урядових інстанціях, і нарешті, звернулася до Папи Лева XIII. Репутація сімей Монтессорі і Стопано зіграла свою роль, і Марію взяли в Римський Університет. Однокурсники насміхалися над дівчиною, займатися в анатомічній залі їй доводилося в самоті і в нічний час. Однак у 1896 році Марія Монтессорі стала дипломованим лікарем і почала працювати в психіатричній клініці. До цього ж часу відноситься і трагедія особистого життя Марії – мати її колеги Джузеппе Монсано, не дала дозволу на їх шлюб. Маріо, син Марії і Джузеппе (1898 р.), вважався незаконнонародженим і був відданий на виховання в село, потім в інтернат. Однак згодом син став для Марії не лише самим близьким людиною, але і однодумцем, продовжив її справа.

Вбирає освіта

Ще під час навчання Марія почала практичну лікарську діяльність, працюючи з дітьми, обмеженими у розвитку. Саме тоді була сформована основна ідея її педагогічної системи — дітям необх

одима спеціальна розвиваюче середовище, яка допоможе їм сформувати необхідні навички. Знайомство з роботами психологів Итарда і Сегена, робота в інституті експериментальної психології дозволили Монтессорі в 1900 році очолити ортофреническую школу в Римі. Вже через три місяці комісія за участю фахівців визнала, що методика Монтессорі дає приголомшливі результати.

У 1907 році був відкритий перший ‘Будинок дитини’ для соціально і педагогічно занедбаних дітей, де вперше були застосовані такі прийоми, як тематичні зони з відповідним набором матеріалів і вільним доступом, відсутність поділу за віком. Учні Монтессорі починали писати і читати з чотирьох років, набували прекрасні соціальні навички і позитивне мислення. Ідеї про те, що в дитині закладений величезний потенціал до самореалізації, і що ранній вік характеризується особливим типом мислення – ‘вбирним розумом’, який дозволяє легко і без напруги набувати безліч навичок, здійснили переворот у системі освіти і виховання. Система Монтессорі стала відомою в усьому світі, її роботи були перекладені на 20 мов, а ‘будинок дитини’ відкривалися в багатьох ст

ранах. У 1929 році була заснована Міжнародна асоціація Монтессорі, яка діє до цього часу.

У 30-ті роки ідеї Монтессорі піддавалися гонінням тоталітарних режимів. На початку Другої світової війни Марія з сином мешкали в Англії, звідки були інтерновані як громадяни ворожого держави. Сім років вони прожили в Індії, де Марія відкрила свою школу та розробила методику навчання для дітей 6-12 років. Після війни, до своєї смерті в 1952 році, Монтессорі проживала в Нідерландах. Вона тричі номінували на Нобелівську премію, а в 1949 році була нагороджена орденом ‘Почесного легіону’.

Освітні принципи Марії Монтессорі до цього часу вважаються найкращими з точки зору оптимального розвитку дітей, збереження їх здоров’я та індивідуального підходу. В той же час говорять про те, що ця система погано підходить як замкнутим, так і гіперактивним дітям, про її недостатню увагу до розвитку творчих здібностей. Але всі визнають, що система Монтессорі – це розумне співвідношення свободи і чіткого структурування, самостійності, внутрішньої дисципліни та працьовитості, необхідних для гармонійного розвитку особистості.