Жан Мармонтеля

Фотографія Жан Мармонтеля (photo Jean Marmontel)

Jean Marmontel

  • День народження: 11.07.1723 року
  • Вік: 76 років
  • Місце народження: Бор-лез-Орг, Лімузен, Франція
  • Дата смерті: 31.12.1799 року
  • Громадянство: Франція
  • Оригінальне ім’я: Жан Франсуа Мармонтеля
  • Original name: Jean Francois Marmontel

Біографія

Французький письменник епохи Просвітництва, учасник «Енциклопедії», помістив у ній ряд статей з лит-ре, зібраних пізніше в книзі «Elements de littérature» (Основні елементи літератури, 1787).

Виходець з дрібної міщанського середовища, М. — типовий представник тих поміркованих верств буржуазії, к-рие хоча і схильні були підтримувати боротьбу зі «старим порядком», але зовсім не бажали корінного ламання існуючого ладу. Цим і пояснюється те, що в 1792 М. залишив революційну столицю, а пізніше виступив на захист емігрантів. М. як художник проявив себе в різних жанрах, але, на думку писали про нього, він не дав нічого значного водної галузі художньої творчості. Основною перевагою кращих творів М. є їх мову, чистоту к-рого однак нерідко псує прагнення до вишуканості. Трагедії М. вкрай бундючні і розтягнуті; вони знаменують занепад класичного трагедійного жанру. З творів його особливим успіхом користувалися «Моралистические оповідання» (Contes moraux, 1765), романи «Bélisaire» і «Incas» [1777], «Mémoires d’un pèrepour servir à à instruction de ses enfants» (Мемуари батька в повчання дітям). Вони відрізняються типовим для цієї перехідної епохи поєднанням сентиментальності і сентенциозности з еротичною розгальмованістю. Роман «Bélisaire» (перекладений на російську мову за пропозицією Катерини II) особливо характерний для поміркованого просвітництва з його закликом до віротерпимості, за що автор піддався нападкам з боку духовенства. Проблемі віротерпимості присвячений також роман «Incas», передвіщає своїми екзотичними мотивами Бернарді-де-сен-П’єра і Шатобріана. М. невдало намагався створити змішаний жанр «роману епопеї і», к-рий фактично взяв у нього характер багатослівного філософського роману. До кінця свого життя М. відмовився від ідей енциклопедистів. Найбільш повно він проявив себе в посмертних мемуарах, в яких багато місця приділено любовним пригодам.