Євген Кібкало

Фотографія Євген Кібкало (photo Yevhen Kibkalo)

Yevhen Kibkalo

  • День народження: 12.02.1932 року
  • Вік: 71 рік
  • Місце народження: Київ, Україна
  • Дата смерті: 12.02.2003 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

З 1956 року соліст Великого театру. Співоче навчання починав як бас, так як голос дозволяв вільно брати нижні, чисто басові ноти в контр-октаві. Стажувався в театрі «Ла Скала» (1963).

Закінчив Московську консерваторію (1956), учень Володимира Політковського. З 1956 року соліст Великого театру. Співоче навчання починав як бас, так як голос дозволяв вільно брати нижні, чисто басові ноти в контр-октаві. Стажувався в театрі «Ла Скала» (1963).

Народний артист РРФСР (1970).

У 1976 році залишив сцену. З 1979 року і до останніх днів життя викладав у Московській консерваторії.

Творчість

Голос Кібкало унікальний за красою, насиченості і шляхетності тембру, витонченості звуковидобування і кантилене[джерело?]. Співак демонстрував чудову співочу обдарованість і навченість, голос може вважатися еталонним за баритоновому звучанням, з ідеально вирівняним тембром і згладженими голосовими регістрами. М’якість і дзвінкість голосу, вільний хід нагору, дзвінкий і ніжний фальцет дозволяв співакові виконувати ліричні партії (Онєгін, Мізгірь, Петруччо, Фігаро), а велика сила, багатство тембру і могутній сценічний темперамент — драматичні партії (Брудною, Шакловитый, Болконський, Мересьев).

Крім того, Кібкало був відомий і популярний як естрадний співак, в його репертуарі були пісні як героїчного, патріотичного, так і романтичного, ліричного плану («Пісня про тривожну молодість», «Комсомольці», «Романс Лапіна», «Силует», «Авиамарш», «Вальс про вальсі», «Прощайте, скелясті гори» та ін). Брав участь у зйомках «Блакитного вогника» на початку 1960-х років.

Кібкало озвучив фільми-опери Романа Тихомирова «Євгеній Онєгін», (1958, головна партія; грав Вадим Медведєв), «Пікова дама» (1960, партія Єлецького, грав Валентин Кулик).

Важкі партії в радянських операх «Війна і мир» Прокоф’єва, «Доля людини», «Повість про справжню людину» Хренникова виявилися невідповідними для співака, голосовий апарат виявився неадекватним для таких навантажень. Систематичне перенапруження співочого апарату призвело до хронічного крововиливу в голосові складки, несмыканию і формування співочого вузлика. При вкрай невдалому оперативному втручанні голосовий апарат співака був повністю зруйнований, і в 1976 р. Кібкало був змушений залишити сцену, зосередившись на педагогічній діяльності.