Удзяку Акіта

Фотографія Удзяку Акіта (photo Ujaku Akita)

Ujaku Akita

  • День народження: 30.01.1883 року
  • Вік: 79 років
  • Місце народження: преф. Аоморі, Японія
  • Дата смерті: 12.05.1962 року
  • Громадянство: Японія

Біографія

Удзяку Акіта був одним із засновників театру «Сэнку-дза», в якому була поставлена його п’єса «Граната» (1923).

Удзяку Акіта народився в бідній родині в селищі Куроиси повіту Минамицугару префектури Аоморі (нині місто Куроиси), отримавши при народженні ім’я Токудзо Акіта. Він закінчив відділення англійської мови та літератури університету Васеда в Токіо. Цікавився соціалістичними ідеями. Також його приваблювала російська культура. У п’єсі «Перша зоря», спрямованої проти російсько-японської війни, Акіта з великою симпатією зобразив росіян.

Акіта почав друкуватися з 1907 року. У 1915 році, завдяки зустрічі зі сліпим есперантистом Василем Єрошенко, він познайомився з мовою есперанто. У 1914-1919 роках захоплювався індійською філософією. Створив кілька драм містичного характеру, зокрема, в 1920 році написав драму «Будда і смерть дитини». Удзяку Акіта був одним із засновників театру «Сэнку-дза», в якому була поставлена його п’єса «Граната» (1923). Написав також п’єси: «Похована весна» (1913), «Три душі» (1918), «Ніч на кордоні» (1921) та ін., увійшли в однойменні збірники.

В 1927-1928 роках Акіта відвідав СРСР та після відвідування опублікував нариси, присвячені будівництву соціалізму в СРСР («Молода Радянська Росія», 1929). Багато писав для дітей. У 1931 році організував «Японський пролетарський эсперантистский союз» (еспер. Japana Prolet-Esperantista Unio), який пізніше був закритий поліцією, перекладав твори Василя Єрошенка на японську мову і написав підручник есперанто.

Підйом правого мілітарного руху в Японії приніс труднощі для який симпатизував соціалізму Акіти: восени 1933 року його кілька тижнів протримали під вартою, змусивши письмово звітувати про свої дії. Тим не менш, він продовжував працювати і в наступному році заснував журнал «Teatoro» («театр» на есперанто), який станом на 2010 рік продовжує існувати.Він вступив в «Нову спільну театральну трупу», однак її діяльність була обмежена, так як п’єси на політичні теми ставити було небезпечно.

Після Другої світової війни Акіта очолив Інститут сценічного мистецтва в Токіо. З 1947 року був членом Комуністичної партії Японії.

Протягом усього життя Удзяку Акіта цікавився російською культурою. Так у 1957 році в Токіо були опубліковані здійснені ним переклади російських народних казок, а в 1931 році він очолював Товариство друзів Радянського Союзу. Присвячений письменнику музей відкрився в його рідному місті в 1979 році.