Сергій Лемешев

Фотографія Сергій Лемешев (photo Sergey Lemeshev)

Sergey Lemeshev

  • День народження: 10.07.1902 року
  • Вік: 74 року
  • Місце народження: Старе Погоди, Росія
  • Дата смерті: 26.06.1977 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Популярність Лемешева в Москві була величезна, його виступи приваблювали натовпи шанувальників (чий ентузіазм додатково «підігрівався» природно возникавшим суперництвом працювали в одному театрі чудових тенорів-ровесників – Лемешева та В. С. Козловського). Величезне дарування співака було виключно гармонійним, світлим; його манера співу – легкої та природної, зазначеної високим смаком.

Народився в селі Старе Погоди (Тверська губернія) 27 червня (10 липня) 1902 р. у селянській родині. В 1914 закінчив церковно-приходську школу і був посланий навчатися шевському справі в Петербург; після 1917 закінчив загальноосвітню школу в Твері, одночасно відвідував уроки в музичній школі. У 1921-1925 навчався в Московській консерваторії в класі Н.Р.Райського; з 1924 працював в Оперній студії під керівництвом К. С. Станіславського. Потім, до 1931, співав у театрах Свердловська, Харбіна, Тбілісі; у 1931 був запрошений у Великий театр, де дебютував у

партії Царя Берендея (Снігуронька Римського-Корсакова), Ленського (Євген Онєгін Чайковського) і Джеральда (для лакми Деліба). До 1956 був провідним солістом театру, де заспівав безліч партій: Левко (Майська ніч), Звіздар (Золотий півник), Індійський гість (Садко) в операх М.А.Римського-Корсакова, Боян (Руслан і Людмила Глінки), Дубровський (однойменна опера Е. Ф. Направника), а також Герцог (Ріголетто), Альфред («Травіата) в операх Дж.Верді, Граф Альмавіва (Севільський цирульник Россіні), Фауст (однойменна опера Ш. Гуно) та ін Партію Ленського – вер

шину свого репертуару – Лемешев востаннє виконав на сцені Великого театру в 1972 році, коли відзначалося 70-річчя співака.

Лемешев багато виступав як камерний співак, особливо з виконанням народних пісень та вокальної лірики Чайковського (1938-1939 виконав всі його романси). Кілька разів пробував сили в якості оперного режисера, зокрема поставив у Великому театрі Вертера Массне (1957). У 1951-1961 керував кафедрою оперної підготовки, у 1969-1971 – кафедрою сольного співу в Московській консерваторії. Виконав головну роль у фільмі

Музична історія (1940), вів цикли передач на Всесоюзному радіо, був керівником вокальної групи.

Популярність Лемешева в Москві була величезна, його виступи приваблювали натовпи шанувальників (чий ентузіазм додатково «підігрівався» природно возникавшим суперництвом працювали в одному театрі чудових тенорів-ровесників – Лемешева та В. С. Козловського). Величезне дарування співака було виключно гармонійним, світлим; його манера співу – легкої та природної, зазначеної високим смаком.

Помер Лемешев в Москві 26 червня 1977.