Роберт Меррілл

Фотографія Роберт Меррілл (photo Robert Merrill)

Robert Merrill

  • День народження: 04.06.1917 року
  • Вік: 87 років
  • Місце народження: Уільямсбург, Бруклін, Нью-Йорк, США
  • Дата смерті: 23.10.2004 року
  • Громадянство: США

Біографія

У вільний час співак любив грати в гольф. Друзям він запам’ятався, в першу чергу, своїм неймовірним почуттям гумору – жарти Меррілла буквально зігрівали оточуючим душу.

Народився Роберт – тоді ще просто Мойша Міллер – в районі Уильямсбурга, Бруклін, Нью-Йорк, в родині кравця Абрама Міллера (Милштейна) і його дружини Ліліан Міллер (Балабан). Батьки Меррілла приїхали в Америку з Варшави, Польща.

Матір Роберта стверджувала, що сама якийсь час виступала в Польщі в опері і на різних концертах (втім, її син у своїх біографічних працях спростовував ці твердження); саме вона подала синові ідею спробувати себе у співі. Була у ранніх вокальних тренувань і інша важлива причина – маленький Роберт заїкався в повсякденній мові, проте в співі заїкання зникало зовсім. Остаточно затвердила Меррілла в правильності обраного шляху зустріч з вже сформованим виконавцем – хлопчик потрапив на виступ баритона Річарда Бонелли, співав ‘Count Di Luna’ в постановці ‘Il Trovatore’ в ‘Metropolitan Opera’. Плати

л за свої тренування хлопчик грошима, заробленими грою в бейсбол на напівпрофесійному рівні.

Через деякий час співаку вдалося пробитися на радіо з низкою естрадних номерів. У той час він проходив у програмах, як Merrill Міллер. Якийсь час він заробляв на життя, виступаючи на бар-мицвах, весіллях і курортах; потім Роберт підібрав собі агента, Мо Гейла, який знайшов йому роботу в мюзик-холі ‘Редіо-Сіті’ і в компанії з симфонічним оркестром NBC, диригентом якого в той час був Артуро Тосканіні. Під керівництвом знаменитого диригента Роберт взяв участь у двох транслювалися на всю країну постановках – ‘La Traviata’ і ‘Un ballo in maschera’. Обидва проекти в кінці кінців були випущені окремо, на компакт-дисках. Досить швидко Меррілл зміг завоювати собі непогану репутацію серед колег по каналу.

На оперних підмостках співак дебют

ировал в 1944-му, в ‘Аїда’ Верді в Ньюарку, Нью-Джерсі; разом з ним виступав легендарний (хоча і вже сходив в той час зі сцени) тенор Джованні Мартінеллі. У 1945-му Меррілл – продовжував, до речі, удосконалювати свій вокал вже під керівництвом Самуеля Марголиса – дебютував у Метрополітен-Опера – йому дісталася роль Жермона в «Травіата’. В тому ж році Роберт взяв участь у створенні чергової платівки – на цей раз, разом з Жаннетта Макдональд він працював над обраними фрагментами з оперети ‘Up In Central Park’. Всього для пластинки Меррілл і Макдональд записали два дуети.

З цього моменту Роберт вважався вже досить відомим виконавцем; надалі репутація його тільки зростала. Співати баритон продовжував досить довго – так, в 2003-му в картині ‘Управління гнівом’ (‘Anger Management’) йому дісталася невелика, але співоча роль.

У 1952-му Заходів

рилл одружився на Роберта Петерс. Через деякий час подружжя розійшлися. Другий шлюб виявився більш продуктивним – Меріон Мачно народила Роберту двох дітей, сина Девіда і дочка Лизан.

У вільний час співак любив грати в гольф. Друзям він запам’ятався, в першу чергу, своїм неймовірним почуттям гумору – жарти Меррілла буквально зігрівали оточуючим душу.

Меррілл випустив два томи мемуарів, ‘Once More from the Beginning’ і ‘Between Acts’; крім того, він взяв участь у написанні повісті ‘The Divas’. Роберт багато подорожував по світу – в основному, по музичних справах.

Помер співак у себе вдома, під час перегляду матчу між ‘Boston Red Sox’ і ‘St. Louis Cardinals’. Надгробний камінь на могилі баритона прикрашений зображенням піднятого завіса; крім того, згідно з єврейською традицією, на верхівці надгробки лежить кілька маленьких камінців.