Норман Аллін

Фотографія Норман Аллін (photo Norman Allin)

Norman Allin

  • День народження: 19.11.1884 року
  • Вік: 88 років
  • Місце народження: Аштон-андер-Лайн , Великобританія
  • Дата смерті: 27.10.1973 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Британський співак-бас і педагог по вокалу, розквіт кар’єри якого припав на першу половину 20-го століття. Він зробив кар’єру на оперній і концертної сцени, де виступав з ораториями і класичними піснями, і прославився завдяки бездоганній вокальної техніки, тонкої музикальності і багатому глибоким тембром голосу, рідкісного у британських басів.

Аллін народився 19 листопада 1884 року в Аштон-андер-Лайн (Ashton-under-Lyne). Він навчався в Королівському Манчестерському коледжі музики (Royal College Manchester of Music) під керівництвом Джона Эктона (John Acton), викладав спів, і Уолтера Керрола (Walter Carroll), який давав теорію.

У 1912-му Аллін одружився на співачці Едіт Клегг (Edith Clegg) і перебрався в Лондон (London), де його почув диригент Генрі Дж. Вуд (Henry J. Wood), який планував залучити Алліна до участі в Норвичском фестивалі (Norwich Festival) в 1914-му, але, на жаль, фестиваль не відбувся через початок Першої світової війни. Однак Аллін все ж виконав під час війни арію ‘O ruddier than the cherry’ з ‘Ациса і Галатеї’ (Acis and Galatea) Генделя (Händel) на одному з Променадних концертів (Promenade concert) Вуда. В армію його не взяли з-за слабкого здоров’я.

Аллін пройшов прослуховування у легендарного диригента Томаса Бичема (Thomas Beecham), і той одразу ж запропонував художник головну роль в «Борисі Годунові’ (Boris Godunov) Мусоргського (Mussorgsky), але Аллін відчував, що йому потрібен менш складний дебют. Тому його першою появою у

Бичема стала роль Старого Єврея (Old Hebrew) ‘Самсона і Даліл’ (Samson et Даліла) 15 жовтня 1916 року. З трупою ‘Beecham Opera Company’ він також виступив в вердіївської ‘Аїді’ (Aida).

У 1918 році, знову ж таки під управлінням Томаса Бичема, Аллін вперше виступив на концерті в супроводі Королівського філармонічного оркестру (Royal Philharmonic Orchestra). Пізніше він все-таки заспівав Бориса, Гурнеманца (Gurnemanz) в вагнеровском ‘Парсифале’ (Parsifal), Хагена (Hagen) ‘Загибелі богів’ (Götterdämmerung) і Барона Окса (Baron Ochs) ‘Кавалера троянди’ (Der Rosenkavalier) Ріхарда Штрауса (Richard Strauss) в Королівському оперному театрі в Ковент-Гардені (Royal Opera House, Covent Garden). У 1921 році Аллін став засновником Британської національної опери (British National Opera Company).

У 1925-му Аллін першим виконав роль сера Джона Фальстафа (Sir John Falstaff) ‘At the Boar’s Head’, опері Густава Полотна (Gustav Holst). У 1934-го він брав участь у першій постановці Глайндборнского фестивалю (Glyndebourne Festival) під керуванням диригента Фріца Буша (Fritz Busch) і режисера Карла Еберта (Carl Ebert), якою виявилася моцартовская ‘Весілля Фігаро’ (The Marriage of Figaro). Генрі Вуд (Henry Wood) писав згодом в 1938 році, що якщо б Норман Аллін не відрізнявся таким скромним характером, він міг би стати одним з найбільш знаменитих оперних басів у світі. Однак і без цього кількість ролей у його оперному репертуарі сягала щонайменше, п’яти десятків.

Під час Другої світової війни Аллін входив до трупи ‘Carl Rosa Opera Company’, яка виступала в Лондоні протягом декількох сезонів і зібрала під своїм крилом чимало відомих оперних артистів. Втім, кар’єра Алліна не обмежувалася оперою, і він був добре відомий як концертний співак і виконавець ораторій.

З хором ‘Royal Choral Society’ він виступав у 1927 році перед Королівським філармонічним суспільством (Royal Philharmonic Society) з ‘Missa Solemnis’ Бетховена (Beethoven) під керівництвом Х’ю Аллена (Hugh Allen).

У 1932 році, після того, як він у 270-й раз виконав ‘Messiah’ Генделя, Аллін вирішив більше не повертатися до цієї партії. Він завжди з величезним успіхом виступав на музичних фестивалях, і Вуд відчував, що може довірити йому твір будь-якої складності. Аллін був одним з 16-ти солістів оригінального складу, виконував ‘Serenade to Music’ Ральфа Воэна-Вільямса (Ralph Vaughan Williams) 5 жовтня 1938 року. У лютому 1940 року він також виконував ‘Серенаду’ для Королівського філармонічного товариства, на користь благодійного фонду ‘Musicians’ Benevolent Fund’.

У 1934 році він взяв участь в оперному гастрольному турі і сім місяців провів в Австралії (Australia), в основному, в Мельбурні (Melbourne) і Сіднеї (Sydney). Коли Аллін повернувся, йому запропонували посаду професора співу в Королівській академії (Royal Academy of Music), і восени 1935 року він почав викладати. Пізніше він викладав на аналогічній посаді в Королівському Манчестерському коледжу (Royal College Manchester), але в 1942 році змушений був відмовитися від Манчестера на користь Лондона.

Норман Аллін залишив безліч записів, зроблених, в основному, на ‘Columbia Records’. Він записувався приблизно з 1916 по 1940 рік, і в дискографії Алліна багато творів Генделя, Моцарта, Гуно (Gounod). Він помер 27 жовтня 1973 року.