Марія Гулегіна

Фотографія Марія Гулегіна (photo Maria Gulegina)

Maria Gulegina

  • День народження: 09.08.1959 року
  • Вік: 57 років
  • Місце народження: Одеса, Україна
  • Громадянство: Росія
  • Оригінальне ім’я: Марія Мейтарджян
  • Original name: Maria Meytardjan

Біографія

Біографія Марії Ґулєґіній зіткана з протиріч. Хвороблива дівчинка вчилася балету, потім стала великою співачкою. Гулегину відлучили від сцени мінського оперного театру – і вона стала всесвітньо відомою примадонною. І нарешті, співачка співала зі сцени про кохання – і при цьому визнається, що знайшла справжню любов, будучи вже у зрілому віці.

Марію Агасовну Мейтарджан-Гулегину (у першому шлюбі Мурадян) називають ‘російської Попелюшкою’, хоча вона народилася в Одесі, в змішаній вірменсько-польсько-українсько-єврейської сім’ї 9 серпня 1959 року і до цих пір зберегла громадянство Білорусі. Дівчинка з’явилася на світ дуже слабкою і хворобливою, і почала ходити тільки в два роки, та й то в ортопедичних черевиках. Однак у чотири роки, як тільки лікарі дозволили одягнути звичайне взуття, мати Марії відвела її в балетну студію, в надії, що хореографічна підготовка зміцнить здоров’я дочки і навчить її красиво рухатися. Правда, з часом батько заявив, що хореографія – не найкраще заняття для пристойної дівчини. Марію це не надто засмутило – вона вирішила, що стане співачкою, такий же, як її улюблена літературна героїня Консуело, тим більше, що вся їхня рідня і з материнської, і з батьківської сторони, відрізнялися хорошими голосами, а у неї в 15 років голос став дуже сильним і низьким. Після закінчення школи дівчина пішла на прослуховування в консерваторію, де її назвали ‘Фросей Бурлакової’ і порадили приходити через рік. Марія провчилася рік на дирижерском відділенні музичного училища, потім без праці поступила в Одеську консерваторію. Своїм найкращим наставником знаменита співачка називає Е. І. Іванова, зберегло традиції старої італійської школи. У процесі навчання голос Марії змінився від контральто

до меццо-сопрано, а потім до драматичного сопрано, що згодом дуже розширило її виконавський діапазон. Відразу ж після вступу в консерваторію майбутня співачка вийшла заміж і народила доньку Наталю. Шлюб був недовгим – рідня чоловіка не схвалювала її бажання виступати на сцені. Незабаром Марія вийшла заміж за Марка Гулегіна, молодого викладача фортепіано.

Після закінчення консерваторії Марія вирушила на прослуховування у Великий театр. Їй запропонували співати Ефросинью в «Сказанні про граді Кітежі’, проте дали зрозуміти, що на великий репертуар молодій співачці з провінції розраховувати не доведеться. Однак член журі, білоруська співачка Світлана Данилюк запропонувала Марії співати в Мінському оперному театрі, де в той час працював диригентом знаменитий Ярослав Вощак. Гулегіна з вдячністю згадує професійну школу, яку вона пройшла під його керівництвом. Молода співачка співала Джильду в ‘Ріголетто’, Розіну в «Севільському цирульнику’, Єлизавету в ‘Дон-Карлоса’, сольні партії в ‘Карміна Бурана’. У 1985 році на Всесвітньому конкурсі вокалістів у Ріо-де Жанейро Гулегіна отримала Гран-прі Театру муниципале і запрошення виконати партію Аїди в десяти виставах, однак Держконцерт відмовив їй у дозволі на гастролі. У 1986 році Марія Гулегіна взяла участь у VIII Міжнародному конкурсі Чайковського. Її програма вразила знавців, співачці впевнено ін

або перше місце – але вона виявилася лише третьою, і сприйняла це дуже болісно.

Не надто добре складалася обстановка і в Мінському оперному театрі. Запрошення в Ла Скала в 1987 році, виконання прем’єри ‘Балу-Маскараду’ разом з Лучіано Паваротті викликали заздрість у колег по сцені, яку непростий характер Марії тільки збільшував. В багнети було сприйнято і її пропозицію виконувати опери італійських композиторів на італійській мові. Конфлікт закінчився колективним листом у ЦК компартії Білорусії, після якого співачці спочатку заборонили закордонні гастролі, а потім стали скорочувати її репертуар і на мінській сцені. У 1989 році, отримавши запрошення виконати ‘Аїду’ в театрі іспанського міста Овьеда, Марія і її залишився до цього часу без роботи чоловік самостійно оформили туристичні візи і поїхали, взявши з собою тільки ноти та найнеобхідніші речі.

Приїзд ‘російської Попелюшки», як називала Марію західна преса, привернув до неї увагу найвідоміших оперних театрів. Співачка укладала один контракт за іншим, а народилася в 1990 році сина Руслана всюди носила з собою і годувала в перервах між репетиціями і в антрактах вистав. Марія Гулегіна виступала в Метрополітен Опера, Ла Скала, Ковент Гардені, Віденській опері, інших знаменитих оперних театрах. Її називали кращою виконавицею Цариці ночі, Манон Леско, Лізи з ‘Піково

й дами’, а коронну партію Ґулєґіній, Тугу, ставлять в один ряд з виконанням великої Марії Каллас. Сама ж співачка вважає найбільш близькими для себе твори Верді та Пуччіні. За таким відомим оперним постановок за участю Ґулєґіній, як ‘Пікова дама’, ‘Манон Леско’, ‘Туга’, ‘Набукко’, ‘Макбет’, ‘Андре Шеньє’ створені фільми.

В даний час Марію Гулегину відносять до одних з найбільш високооплачуваних оперних примадонн, при цьому графік її виступів розписаний на два роки вперед. При цьому співачка дає і дуже багато благодійних і безкоштовних концертів. У 2010 році вона співала на закриття ХХІ Зимової Олімпіади у Ванкувері, а в 2012 році брала участь у гала-концерт зірок світової опери в Санкт-Петербурзі, коли біля стін Михайлівського замку зібралися тисячі глядачів. Марія Гулегіна з 2006 року є послом доброї волі ЮНІСЕФ і складається в Міжнародному параолімпійському комітеті.

У 2009 році розпався багаторічний шлюб Марії і Марка Гулегиных, і сама співачка стверджувала, що щасливою у своєму сімейному житті вона ніколи не була. У 2010 році вона обвінчалася у вірменській церкві Нью-Йорка з колишнім чемпіоном Європи з греко-римської боротьби, а нині тренером В’ячеславом Мкртычевым, який за три роки до цього поховав свою дружину. У Марії вже двоє онуків, і вона зізнається, що дуже щаслива, коли всі рідні їй люди збираються разом.