Мануель Гарсія ст

Фотографія Мануель Гарсія ст (photo Manuel Garcia)

Manuel Garcia

  • День народження: 21.07.1775 року
  • Вік: 56 років
  • Місце народження: Севілья, Іспанія
  • Дата смерті: 10.06.1832 року
  • Громадянство: Іспанія

Біографія

Іспанський оперний співак, композитор, імпресаріо і вчитель співу.

Народився Гарсія в Севільї, Іспанія (Seville, Spain). До 33 років він вже встиг спробувати себе в якості оперного співака в Мадриді (Madrid) і Кадизе (Cadiz) і перебратися в Париж (Paris). Одним лише співом його захоплення не обмежувалися – до моменту переїзду в Париж Мануель встиг написати кілька легких опер.

Після роботи в Парижі Гарсія перебрався в Неаполь, Італія (Naples, Italy); там він активно виступав у виставах за творами Джоаккіно Россіні (Gioachino Rossini). Мануелю довелося співати в прем’єрних показах ‘Єлизавета Англійська’ (‘Elisabetta, regina d Inghilterra’) і ‘Севільський цирульник’ (‘The Barber of Seville’); в останній постановці він зображував графа Альмавіву (Count Almaviva).

У 1816-му Гарсія спочатку знову відвідав Париж, а потім відправився в Лондон (London).

У період з 1819 по 1823-й співак жив у Парижі; його все так само регулярно займали в популярних оперних постановках – зразок ‘Севільський цирульник’, ‘Отелло’ (‘Otello’) і моцартівського ‘Дон Жуан’ (‘Don Giovanni’).

Музичний дар Гарсії передався і його нащадкам. Старша дочка Мануеля, Марія Малібран (Maria Malibran), була досить відомою меццо-сопрано; інша дочка, Поліна Віардо (Pauline Viardot), також стала видатною співачкою і композитором. Пішов по стопах Мануеля і його син, Мануель Гарсія-молодший (Manuel Patricio Rodríguez García) – деякий час він співав в оперних постановках, після чого перекваліфікувався у викладача.

У 1826-му Мануель з групою товаришів відправився в США. Саме завдяки Мануелю Штати вперше побачили італійську оперу – дебют групи Гарсії відбувся в Нью-Йорку (New York). Мануель і його родичі виконували практично всі головні ролі в «Севільському цирульнику’ – Гарсія грав все того ж Альмавіву, його друга дружина – Хоакіна Ситчез (Joaquina Sitchez) – виконувала роль Берти (Berta), Мануель-молодший вжився в образ Фігаро (Figaro), а Марія стала чудовою Розіною (Rosina). Поліна у всьому цьому сімейному підприємстві не брала участь через цілком переконливою – їй на той момент було всього 5 років.

В Америці ж Гарсія зустрілися з венеціанським лібретистом Лоренцо да Понте (Lorenzo Da Ponte); саме він переконав Мануеля спробувати представити на суд глядацький вже знайому їм постановку ‘Дон Жуан’. Знову американці насолоджувалися класичною оперою у виконанні практично повного складу сім’ї Гарсія – батько сімейства став Доном Жуаном (Don Giovanni), його дружина – донної Ельвірою(Donna Elvira), Марія отримала роль Зерлины (Zerlina), а Мануель-молодший – Лепорелло (Leporello).

Якийсь час Гарсія виступали в Мексиці. Відомо, що Мануель навіть подумував там осісти; на жаль, політичні негаразди змусили його повернутися разом з родиною в Париж. Французи вже встигли добряче скучити по таланту клану Гарсія; на жаль, вік не пощадив голос Мануеля – і поступово він був змушений залишити сцену і переключитися на композиторське справу і викладання.

Останню свою роль Мануель заспівав у серпні 1831-го; 10-го червня 1832-го Гарсія помер. Похований прах великого співака і композитора був на кладовищі Пер-Лашез (Père Lachaise Cemetery); виконати надгробну промову вважав за честь Франсуа-Жозеф Фети (François-Joseph Fétis), надзвичайно високо ставив композиторський дар Гарсії.