Мафальда Фаверо

Фотографія Мафальда Фаверо (photo Mafalda Favero)

Mafalda Favero

  • День народження: 06.01.1903 року
  • Вік: 78 років
  • Місце народження: Портомаджор, Італія
  • Дата смерті: 03.09.1981 року
  • Громадянство: Італія

Біографія

Коли їй виповнилося сімнадцять років, вона почала займатися у Алессандро Веццани (Alessandro Vezzani) у Болонській консерваторії (Conservatory of Bologna) і привернула увагу композитора Франко Альфано (Franco Alfano), який також став наставником починаючої співачки.

Мафальда Фаверо народилася 6 січня 1903 року в містечку Портомаджоре (Portomaggiore) недалеко від Феррари (Ferrara). Коли їй виповнилося сімнадцять років, вона почала займатися у Алессандро Веццани (Alessandro Vezzani) у Болонській консерваторії (Conservatory of Bologna) і привернула увагу композитора Франко Альфано (Franco Alfano), який також став наставником починаючої співачки. У двадцять з невеликим років вона почала свою професійну кар’єру в Кремоні (Cremona), звідки переїхала в Парму (Parma). Саме в Пармі в 1927 році відбувся її офіційний дебют в ролі рабині Лю (Liù) з ‘Турандот’ (Turandot) Пуччіні (Puccini), хоча за рік до цього вона вже співала Лолу (Lola), досить велику роль, в «Сільській честі’ (Cavalleria rusticana) П’єтро Масканьї (Pietro Mascagni) в Кремоні під псевдонімом Марія Бьянчи (Maria Bianchi).

Якийсь час Фаверо виступала в Пармі, поки відомий диригент Артуро Тосканіні (Arturo Toscanini) не

запросив її в 1929 році в Мілан (Milan). Фаверо дебютувала на сцені Ла Скала (La Scala) з партією Єви (Eva) у вагнерівських ‘Нюрнберзьких мейстерзингерах’ (Die Meistersinger von Nürnberg) під керуванням маестро.

Вона стала зіркою Ла Скала і регулярно виступала там кожен сезон аж до 1950 року, а також співала в лондонському Королівському театрі в Ковент-Гардені (Theatre Royal, Covent Garden) в 1937 і 1939 роках.

У 1938 році співачка приїжджала до Сполучених Штатів (United Stated) і виступала в Метрополітен-Опера (Metropolitan Opera) і Опері Сан-Франциско (San Francisco Opera). Вона володіла великим репертуаром, який включав в себе роботи класичних і сучасних композиторів. В її репертуарі були такі ролі як, Церліна (Zerlina), Адіна (Adina), Норіна (Norina), Джульєтта (Juliette), Кароліна (Carolina) ‘Таємний шлюб’ (Il Matrimonio di segreto), Марта (Martha) Фрідріха фон Флотова (Friedrich von Flotow), Недда (Nedda) і Сюз

ганна (Susanna), але також Ева, Ельза (Elsa) в «Лоенгріні’ (Lohengrin), Адріана (Adriana), Чіо-Чіо-сан (Cio-Cio-San), Манон Леско (Manon Lescaut), Таїс (Thaïs) і Зазу (Zazà). Найкраще їй, звичайно, вдавалися ліричні ролі, її ім’я асоціювали з партіями Віолетти (Violetta), Мімі (Mimì), Лю, Манон, Лодолетты (Lodoletta), Ірис (Iris) і обома Маргаритами (Margherita) — в ‘Мефістофеля’ (Mefistofele) і ‘Фауст’ (Faust).

Фаверо була першою виконавицею в прем’єрні постановки опери Альфано ‘Останній лорд’ (l’ultimo Lord) у 1930, ‘Пинотты’ (Pinotta) Масканьї в 1932, ‘Любовного фарсу’ (La farsa amorosa) Ріккардо Дзандонаи (Riccardo Zandonai) 1933 і опер ‘Перехрестя’ (II campiello) в 1936 і ‘Дурна дівчина’ (La dama boba) Ерманно Вольф-Феррарі (Ermanno Wolf-Ferrari) в 1939 році.

Після Другої світової війни, коли в Італії (Italy) знову запанував мир, Фаверо співала третій акт з ‘Манон Леско’ під управлінням Тоскані

ні на концерті на честь відкриття відремонтованого Ла Скала.

Співачка вчинила дуже мудро, відмовившись від партії Дездемони (Desdemona), але, околдованная головною роллю в «Мадам Батерфляй’ (Madama Butterfly), не змогла встояти і додала її до свого репертуару. Пізніше Мафальда вінілу цю оперу в тому, що їй довелося рано, в 1954 році, піти зі сцени. Вона сама сказала, що роль Чіо-Чіо-сан стала погибеллю для її невеликого голосу. Щоб співати її, вона віддавала всі свої сили, нещадно напружуючи голосовий апарат, і ціна була величезною. Без неї вона могла б виступати, щонайменше, ще п’ять років. Італійська оперна співачка Джульєтта Сіміонато (Giulietta Simionato) відзначала, що Фаверо мала, за її словами, ‘тваринною чуттєвістю’ і віддавала більше, ніж могла, не нашкодивши собі – але результат був надзвичайно хвилюючим.

Мафальда Фаверо померла 3 вересня 1981 року в Мілані, у віці 78 років, залишивши досить скромну дискографію.