Любов Казарновська

Фотографія Любов Казарновська (photo Lubov Kazarnovskay)

Lubov Kazarnovskay

  • День народження: 18.07.1956 року
  • Вік: 60 років
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

Любов Казарновскую відносять до найбільш яскравим оперним співачкам нашого часу. До цього моменту вона виконала близько півсотні оперних партій, співала на кращих сценах світу та працювала з фон Караяном, Лівайном, Муті та іншими відомими диригентами. Казарновскую називають найкращою в світі виконавицею ‘Соломії’, а її потужний голос з глибоким і чуттєвим тембром приніс співачці гладеньке прізвисько ‘Міс 1000 вольт’. Разом з тим у неї немає почесних звань, і Любов Юріївна заявляє, що вони їй і не потрібні, оскільки головне – не звання, а ім’я.

Любу Казарновскую в дитинстві і юності часто зневажливо-заздрісно називали ‘генеральської донькою’, І дійсно, її батько, Юрій Гнатович, викладав у Генеральному Штабі, був на військово-дипломатичній роботі. Мати співачки, Лідія Олександрівна, яка познайомилася з майбутнім чоловіком ще в школі — кандидат філологічних наук. Люба народилася в Москві (1956, 18 липня) і стала другою дитиною після сестри Наталії. Незважаючи на високий статус батьків, сім’я жила скромно. Лідія Казарновська, дочка репресованого партпрацівника, з 15 років почала самостійно заробляти і привчала до цього своїх дочок. Дівчатка навчалися музиці, хоча передбачалося, що обидві вони отримають філологічну освіту. Наташа стала вивчати французьку мову, а Люба готувалася вступати на журфак МГУ. Однак після отримання шкільного атестата мама запропонувала їй перед подачею документів в університет пройти прослуховування в Гнесинці. Дівчину взяли на факультет музкомедії, і під час занять вокалом вона чула від педагогів, що у неї оперний голос. Люба стала виконувати класичний репертуар, оперні арії, і відразу зрозуміла, що її покликання. Вона продовжила вчитися в консерваторії, і вже з другого курсу брала участь в концертах (хоча оплата студентського виступу становила 1 рубль).

У 1981 році, ще до отримання диплома, Любов Казарновська заспівала пар

тію Тетяни в Музичному академічному театрі ім. Станіславського і Немировича-Данченко. Після закінчення консерваторії у 1982 році молода співачка була прийнята в цей театр, і продовжила навчання в аспірантурі. Вона виконувала Іоланту, Недду в «Паяцах’, Мімі в «Богемі’ і інші провідні партії.

У 1986 році Казарновська перейшла в Кіровський академічний театр (нині Маріїнку), де співала в ‘Фауст’, ‘Силі долі’, ‘Дон Жуана’, ‘Трубадурі’, ‘Піковій дамі’. У 1988 році під час гастролей у Лондоні вона виконала Тетяну на сцені Ковент-Гардена. У 1989 році в Москву приїхав оперний імпресаріо з Відня, нащадок хорватських аристократів Роберт Росцик. Після знайомства з Любов’ю він відібрав її для прослуховування у Віденській опері. Співачка взяла участь у зальцбурском фестивалі, де брала участь у виконанні ‘Реквієму’ під управлінням Рікардо Муті. Тим часом ділові відносини з Росциком перейшли в любов, а потім і в шлюб. Щоб уникнути звинувачень в корисливих мотивах своєї дружини, Роберт припинив діяльність оперного імпресаріо і зайнявся іншими проектами, а Любов з тріумфом співала в Ковент-Гарден, Метрополітен-опера, Віденській опері і на інших оперних майданчиках. Серед її партнерів по сцені — Пласідо Домінго, Хосе Каррерас, Лучано Паваротті та інші оперні зірки. Однак Казарновська без коливань призупинила свою стрімко розвивається кар’єру, коли

так в 1993 році народила сина Андрія.

Слід зазначити, що співачка не замикається в сформованих традиціях оперного жанру. Її тріумфом стала ‘Соломія’ Штрауса, роботу над якою здійснювала режисер Метрополітен-опера Джулі Теймор. Казарновська з успіхом виступала з цією партією у різних постановках, і навіть в модерністському поданні Егояна, де вона співала під куполом театру і танцювала танець ‘Семи покривал’. Не менш авангардної була і опера ‘Симон Бокканера’ в постановці Річарда Дьюї, де в якості декорацій виступали дзеркала.

Казарновська продовжувала співпрацювати з російськими театрами, співала в Маріїнці, виступала з концертами. У її виконанні записані всі романси Чайковського. У 1997 році Казарновська заснувала фонд свого імені для підтримки російських оперних виконавців, а також оперний театр для дітей р. Дубна, на жаль, в даний час не функціонує. З допомогою фонду Казарновської було здійснено унікальний проект, який об’єднав дві відомих опери Массне і Пуччіні під загальною назвою ‘Портрет Манон Леско’. Постановка була здійснена на сцені Великого театру силами відомих оперних співаків Росії і зарубіжних країн, заголовну партію заспівала Любов Юріївна.

Серед підопічних Казарновської – український виконавець Артем Семенов, володар голосу з унікальним діапазоном, що дозволяє йому співати і сопрано, і тенором.

З 2011 року співачка бере участь у телевізійному проекті ‘Привид опери’, що дозволяє відомим виконавцям розкривати себе з несподіваного боку, а в 2013 році полягала в журі телешоу «Один-в-один’. Вона також виступає з концертами в багатьох російських містах, у тому числі і в глибинці, об’єднуючи в одній програмі стиль бароко, оперну класику, оперету, циганський романс та інші жанри.

Казарновська регулярно проводить майстер-класи для студентів музичних і драматичних навчальних закладів. Навесні 2015 року вона брала участь у відборі кандидатів для поїздки на «Євробачення». Співачка приділяє багато уваги розвитку оперного жанру, критично обговорює сучасні тенденції, і вважає, що оперу слід всіляко популяризувати і не бояться змішання жанрів. Правда, відгуки на її виступи (наприклад, на дует з Вітасом) досить суперечливі.

На жаль, увага до Любові Казарновської залучається не тільки у зв’язку з її талантом. У 2015 році влада Азербайджану різко критикували співачку за участь у прем’єрі ‘Реквієму’ Верді в Нагірному Карабасі. Досить гучним було також і висвітлення судового процесу Казарновської з другою дружиною її батька з приводу батьківської квартири, яке відбувалося в 2013 році, і винесення рішення не на користь співачки. Це розгляд і його подробиці навіть стали темою рейтингового ток-шоу «Нехай говорять’.