Карина Говен

Фотографія Карина Говен (photo Karina Gauvin)

Karina Gauvin

  • Рік народження: 1966
  • Вік: 49 років
  • Місце народження: Репантиньи, Квебек, Канада
  • Громадянство: Канада

Біографія

На професійному рівні Карина дебютувала в оперному театрі Глиммергласа (Glimmerglass Opera). Вона виграла перший приз у національному конкурсі радіо CBC, а також удостоїлася Премії Вірджинії Паркер (Virginia Parker Prize) – премії в царині академічної музики.

Карина Говен народилася в Репантиньи, Квебек (Repentigny, Quebec), і була молодшою з трьох дітей. За участю своєї матері Люсі Говен (Lucie Gaudreau), Карина стала членом Канадського дитячого оперного хору у вісім років. Наступні вісім років вона виступала у багатьох концертах, операх, у тому числі в ‘Тузі’ (‘Tosca’) і ‘Воццеке’ (‘Wozzeck’). Підлітком Говен заглибилася в пізнання вокальної майстерності разом з меццо-сопрано Кетрін Роббин (Catherine Robbin) в Торонто (Toronto).

Вона повернулася до сім’ї в Монреаль (Montreal) і незабаром надійшла в Університет Макгілла (McGill University), де спеціалізувалася в галузі мистецтвознавства. В ту пору Говен співала в університетському хорі, яким керував Ніколь Пэймо (Nicole Paiement). Він переконав Карину в необхідності продовжити співочу кар’єру, і вона пішла з університету, щоб вступити в Квебекську консерваторію в Монреалі (Conservatoire de mu

sique du Québec à Montréal), де стала ученицею Марі Давлюи (Marie Daveluy). Пізніше Говен навчалася в Глазго (Glasgow) у контральто Памели Боуден (Pamela Bowden) у Королівської шотландської академії музики і драми (RSAMD).

На професійному рівні Карина дебютувала в оперному театрі Глиммергласа (Glimmerglass Opera). Вона виграла перший приз у національному конкурсі радіо CBC, а також удостоїлася Премії Вірджинії Паркер (Virginia Parker Prize) – премії в царині академічної музики.

Її репертуар простягається від музики Йоганна Себастьяна Баха (Johann Sebastian Bach) до Лучано Беріо (Luciano Berio), а серед великих оркестрів, з якими довелося працювати Говен, значаться такі, як Чиказький симфонічний оркестр (Chicago Symphony), Оркестр Філадельфії (Philadelphia Orchestra), Оркестр філармонії Лос-Анджелеса і мн.ін.

На оперній або концертній сцені Говен виступала п

од керівництвом таких диригентів, як Шарль Дютуа (Charles Dutoit), Кент Нагано (Kent Nagano), Семен Бичків (Semyon Bichkov), Роджер Норрінгтон (Roger Norrington), Крістофер Хогвуд (Christopher Hogwood), Алан Кертіс (Alan Curtis) та інших. Співачка також виступала на концертах в якості головної зірки з кількома ансамблями камерної музики і такими піаністами, як Марк-Андре Географів (Marc-André Hamelin), Майкл МакМахон (Michael McMahon) і Роджер Виньолес (Roger Vignoles).

Говен випустила дев’ятнадцять релізів. Вона кілька разів ставала номінантом на канадську премію «Джуно’ (‘Juno Award’) за останні десять років. Її колекція французьких авторських пісень, записаних разом з Амленом, під назвою ‘Fête galante’ удостоїлася в 2000-му премії ‘Opus’ в категорії «Краща вокальна запис’ і за версією американської Асоціації камерної музики Chamber Music America) стала ‘записом рік

а’. Останній сольний альбом з піснями Говен, який вийшов на лейблі ‘Atma’, також отримав визнання критиків.

Навесні 2009-го Говен мала намір записати ‘Осяяння’ (‘Les Illuminations’) Бріттена (Britten) разом з франко-канадським камерним оркестром ‘Les Violons du Roy’ для того ж лейбла ‘Atma’. У списку інших її вражаючих проектів позначені перші записи з брендом звукозапису класичної музики ‘Deutsche Grammophon’, зокрема, опер Генделя (Handel) ‘Птолемей’ (‘Tolomeo’), ‘Альцина’ (‘Alcina’), ‘Еціо’ (‘Ezio’) і ‘Агрипина’ (‘Agrippina’) з Аланом Кертісом і ансамблем ‘Complesso Barocco’.

Говен вразила глядачів і критиків по всьому світу своїм соковитим тембром, глибоким музичним досвідом і широким вокальним діапазоном. Газета ‘Globe and Mail’ назвала співачку ‘сопранисткой-мрією нашого часу’; незвичайною, витонченої, глибоко інтуїтивною, загадкової і неустрашимой артисткою.