Хеддл Неш

Фотографія Хеддл Неш (photo William Heddle Nash)

William Heddle Nash

  • День народження: 14.06.1894 року
  • Вік: 67 років
  • Місце народження: Дептфорд, Великобританія
  • Дата смерті: 14.08.1961 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Примітно, що на початку своєї сценічної кар’єри Хеддл працював у Театрі маріонеток, а тому його прекрасний тенор звучав на сцені, де головними дійовими особами були ляльки, в той час як сам Неш ховався в оркестровій ямі.

Хеддл Неш (повне ім’я — William Heddle Nash) народився в 1894 році в лондонському районі Дептфорд (South London district of Deptford). Батько його, Вільям Неш (William Nash), був майстром-будівельником, ім’я його матінки — Гаррієт Емма Карр (Harriet Emma née Carr). Сім’я Неш була дуже музикальною – в будинку постійно слухали грамофонні платівки, особливо любили в сім’ї запису Карузо (Enrico Caruso).

Пізніше Неш отримав стипендії в музичній консерваторії Blackheath Conservatoire of Music, однак, через тиждень після початку його навчання почалася Перша світова війна. Так, замість музичних класів, Хеддл зі зброєю в руках побував у Франції (France), Салоніках (Salonika), Єгипет (Egypt) і Палестині (Palestine).

Лише після війни Неш знову почав навчатися музиці. Незабаром він придбав досвід виконання ораторій і концертної роботи. Примітно, що на початку своєї сценічної кар’єри Хеддл працював у Театрі маріонеток, а тому його прекрасний тенор звучав на сцені, де головними дійовими особами були ляльки, в той час як сам Неш ховався в оркестровій ямі.віслюку цілого сезону в Лондоні Неш вирушив на гастролі в Нью-Йорк (New York), а після повернення він був готовий вчитися далі – на цей раз в Мілані (Milan), з Джузеппе Боргатті (Giuseppe Borgatti).

Оперний дебют Хеддла Неша відбувся в 1924 році, в театрі Teatro Carcano в Мілані, Хеддл замінив тоді хворого тенора в ролі Альмавіви в «Севільському цирульнику’ (‘Il barbiere di Siviglia’) Россіні (Gioachino Rossini).

Успіх його першого виступу виявився просто несподіваним – публіка прийшла в захват від його солодкого і в той же час неймовірно сильного тенора.

Після роботи в Турині (Turin), Болоньї (Bologna) і Генуї (Genoa) Неш повернувся в Англію. Був він до того часу вже одружений на Флоранс Емілі Віолет Пірс (Florence Emily Violet Pearce), яка згодом народила йому двох синів, один з синів Хеддла, до речі, став згодом відомим оперним баритоном.

Отже, після повернення в Лондон Неш почав працювати з компанією Old Vic Company, в основному отримуючи тенорові ролі англійською мовою. У той період співак заспівав безліч оперних партій– він попрацював в операх ‘Ріголетто’ (‘Rigoletto’), ‘Фауст’ (‘Faust’), ‘Мадам Батерфляй’ (‘Madama Butterfly’), ‘Чарівна флейта’ (‘The Magic Flute’) і багатьох інших. До речі, в той період Неш часто працював разом Ліліан Бейліс (Lilian Baylis), знаменитим британським театральним продюсером – саме з нею він зробив і безліч записів, в тому числі і ораторій.

Після закінчення сезону в Old Vic він приєднався до Британської національної оперній трупі (British National Opera Company), відправившись разом з трупою на гастролі після короткого сезону в Лондоні. Його ролі тоді включали Альмавіву, Фентона в ‘Фальстафе’ (‘Falstaff’), Турідду в «Сільській честі’ (‘Cavalleria rusticana’), Ромео в «Ромео і Джульета’ (‘Roméo et Juliette’), Де Гріє в ‘Манон’ (‘Manon’) і Давида в ‘Нюрнберзьких мейстерзингерах’ (‘Die Meistersinger von Nürnberg’).

У 1929 році Неш дебютував у Королівському оперному театрі в Ковент-Гардені (Royal Opera House, Covent Garden) як Дон Оттавіо в ‘Дон Жуана’ (‘Don Giovanni’). В Ковент-Гардені Неш співав і головні тенорові партії в роки другої світової війни.

У 1934 році Неш постав в образі Базіліо в «Весіллі Фігаро’ (‘Le nozze di Figaro’) на Глайндборнском фестивалі (Glyndebourne). Пізніше він не раз був бажаним гостем цього фестивалю, а критики навіть писали про Неша, що чи інший сучасний тенор може виконувати Моцарта з тим витонченістю, з яким виконує його Хеддл Неш.

Під час війни Неш гастролював разом з Carl Rosa Opera Company.

Востаннє Неш виступив в Ковент-Гардені в квітні 1948 року, в ‘Мейстерзингерах’; він продовжував з’являтися на сцені час від часу до 1958 року.

Відомо, що репертуар Неша складався не тільки з оперних ролей – він виконав і записав безліч пісень і ораторій, вважаючись одним з найбільших концертних виконавців сучасності.

В останні роки життя Неш працював професором по вокалу в Королівському музичному коледжі (Royal College of Music). Він заспівав в останній раз перед публікою в ‘Месії’ (‘Messiah’) Генделя (George Frideric Handel) за кілька місяців до своєї смерті. Помер Хеддл Неш 14 серпня 1961 року, від раку легенів.