Ейлін Фаррелл

Фотографія Ейлін Фаррелл (photo Eileen Farrell)

Eileen Farrell

  • День народження: 13.02.1920 року
  • Вік: 82 роки
  • Місце народження: штат Коннектикут, США
  • Дата смерті: 23.03.2002 року
  • Громадянство: США

Біографія

Американська співачка, сопрано; протягом майже 60 років своєї кар’єри активно виконувала класичні та популярні композиції на концертах, театрах, на радіо і телебаченні. Представляла з себе досить непогану оперну співачку, хоча прославилася не стільки театральними ролями, скільки численними концертами. Виступала Ейлін в основному на території США, хоча і за кордон виїжджала регулярно. Згідно ‘The Daily Telegraph’, є однією з найбільш видатних американських сопрано 20-го століття; відрізнялася голосом неймовірною проникливості і артистизму.

Народилася Фаррелл в штаті Коннектикут (Willimantic, Connecticut); вона була молодшою з чотирьох дітей американських католиків ірландського походження Майкл (Michael) і Кетрін Фаррелл (Catherine Farrell). Музика для Ейлін була професією в якійсь мірі сімейної батько і мати дівчинки були водевильными співаками і до початку осілого життя виступали під псевдонімом ‘Співаючі О Фареллы’ (The Singing O Farrells).

Дитячі роки Ейлін пройшли в постійних роз’їздах – в основному в межах Коннектикуту. Сама Фаррелл стверджує, що перші її свідомі спогади відносяться до життя в містечку Сторрс (Storrs) – там її батьки викладали музику і драматичне мистецтво в місцевому сільськогосподарському коледжі.

Коли Фаррелл було п’ять років,

батьки перевезли її в Willimantic; затрималася там дівчинка всього на рік. Наступні десять років Ейлін з батьками провела в Норвічі (Norwich).

Перші уроки вокальної майстерності дівчинці дали її батьки. Головною наставницею Ейлін була її мати – власниця надзвичайно видатного колоратурного сопрано; іноді їй допомагав і батько – непоганий баритон.

Закінчивши школу, Фаррелл переїхала в Нью-Йорк (New York City); там її наставником стала колишня співачка Метрополітен-Опера Мерль Елкок (Merle Alcock). Паралельно з вокальними курсами Ейлін брала уроки мови і мови у Чарлі Бейкера (Charlie Baker), музичного режисера Пресвітеріанської церкви Rutgers Presbyterian Church.

Після декількох місяців занять Бейкер найняв Ейлін в

однією з постійною співачок в церкві. Фаррелл довго продовжувала займатися у Чарлі – навіть після того, як вже відбулася в якості професійної радіо-виконавиці.

В автобіографічному працю ‘Не можу не співати: Життя Ейлін Фаррелл’ (‘can’t help singing: the life of Eileen Farrell’) співачка заявила, що Бейкер надав серйозну підтримку в перші роки її діяльності на радіо.

Третім наставником Ейлін стала оперна викладачка Елінор МакКлеллан (Eleanor McClellan).

Виступати Ейлін початку 1940-го, в якості одного з членів хору радіо CBS.

У 1941-му радіостанція запропонувала Фаррелл запустити власну програму, ‘Співає Ейлін Фаррелл’ (‘Eileen Farrell Sings’); у рамках цього проекту співачка протягом

5 років виконувала кращі твори класичної і популярної музики.

У 1947-му Ейлін почала виступати з концертними програмами; дев’ять років вона дебютувала і на оперних підмостках. Вершиною її кар’єри був період з 1960-го по 1966-й – тоді Фаррелл п’ять років поспіль виступала в Метрополітен-Опера (Metropolitan Opera).

Ще два десятиліття Ейлін продовжувала радувати слухачів; у 1986-му співачка оголосила про відхід на заслужений спокій – що, втім, анітрохи не завадило їй періодично повертатися на сцену і далі. Паралельно з співом Ейлін давала уроки вокальної майстерності – як в приватному порядку, так і в Університеті Індіани (Indiana University).

Померла Ейлін Фаррелл в березні 2002-го; на момент смерті їй було 82 роки.