Джон Вікерс

Фотографія Джон Вікерс (photo Jon Vickers)

Jon Vickers

  • День народження: 29.10.1926 року
  • Вік: 90 років
  • Місце народження: Принц Альберт, провінція Саскачеван, Канада
  • Громадянство: Канада

Біографія

У 1950-му Джон отримав стипендію для навчання в Королівській консерваторії (The Royal Conservatory of Music) в Торонто (Toronto), вивчав він оперу.

Був Джон шостим із восьми дітей у сім’ї.

У 1950-му Джон отримав стипендію для навчання в Королівській консерваторії (The Royal Conservatory of Music) в Торонто (Toronto), вивчав він оперу. Його знаменитим наставником став Джордж Ламберт (George Lambert), а з середини 1950-х років Вікерс вже почав виступати професійно.

З 1957-го голос Вікерса можна було почути в Ковент-Гардені (Covent Garden), а його першою роллю на цій сцені стала партія Ріккардо в «Балі-маскараді’ (‘Ballo in maschera’) Верді (Giuseppe Verdi). В Ковент-Гардені Джон продовжував з’являтися до самої середини 1980-х років, заспівавши в операх ‘Троянці’ (‘Les Troyens’) Берліоза (Berlioz Hector), ‘Аїда’ (‘Aida’) Верді, ‘Дон Карлос’ (‘Don Carlos’) того ж Верді, ‘Трістан та Ізольда’ (‘Tristan und Isolde’) Вагнера (Richard Wagner)

, ‘Паяци’ (‘Pagliacci’) Леонкавалло (Ruggero Leoncavallo) та інших.

Відомо, що Вікерс зумів представити такі відомі партії, як Трістан і Отелло в абсолютно унікальною інтерпретації, його герої здавалися неймовірно вишуканими і чуттєвими. Взагалі, Вікерс зумів по-справжньому блискуче грати Вагнера, саме тому він бував частим гостем на Байрейтском фестивалі (Bayreuth).

Кращими партіями Джона Вікерса прийнято вважати Отелло, Флорестана в ‘Фіделіо’ (‘Fidelio’), Трістана, Радамеса, Самсона і Пітера Граймса в однойменній опері Бріттена (Benjamin Britten).

У 1960-му році канадський співак почав виступати і в прославленому американському оперному театрі Метрополітен-Опера (Metropolitan Opera).

Співав Вікерс з усіх найважливіших оперних майданчиків світу — міланського театру Ла Скала (La Sc

ala), оперних театрів Чикаго (Chicago), Сан-Франциско (San Francisco), Зальцбург (Salzburg) та багатьох інших.

Примітно, що Джон Вікерс завжди викликав абсолютно суперечливі відгуки публіки — так, одні обожнювали його, називаючи ‘кращим вагнерівським тенором’, інші, навпаки, говорили, що слухати його у вагнерівських партіях просто неможливо.

Як би не було, Джон Вікерс — лірико-героїчний тенор, неймовірно обдарований виконавець з унікальним голосом.

До речі, йому добре давалися не тільки адресу вагнерівських персонажі. Так, йому довелося заспівати кілька по-справжньому незабутні вердиевских персонажів.

Вікерса критикували за верхній регістр, однак мелодійність і краса вокального малюнка, а також інтерпретації образів, яким він умів надати яскраво виражений драматичний характер, робили свою справу, і Джон Вікерс залишався одним з найбільш яскравих і неповторних лірико-героїчних тенорів свого часу.

Вікерс пішов зі сцени в 1988 році, після чого зробив кілька записів, в тому числі і ‘Enoch Arden’ Штрауса (Richard Strauss). До речі, в одному з інтерв’ю Джон зізнався, що він не дуже любить записуватися, однак визнав, що робити це все-таки іноді слід.

Відомо, що в 1978 році Джону довелося попрацювати і для телебачення, це були образи з ‘Паяци’ (‘Pagliacci’) і ‘Отелло’ (‘Otello’). Він взяв участь і в трансляціях з Метрополітен-Опера в рамках телепроекту ‘Live from the Met’.

Сьогодні легендарному тенору вже далеко за 80. Відомо, що з 1953 року Джон одружений на Генріетте Аутербрідж (Henrietta Outerbridge), в цій родині з’явилося п’ятеро дітей.