Джерент Ллевеллін Еванс

Фотографія Джерент Ллевеллін Еванс (photo Geraint Llewellyn Evans)

Geraint Llewellyn Evans

  • День народження: 16.02.1922 року
  • Вік: 70 років
  • Місце народження: Силфинид, Великобританія
  • Дата смерті: 19.09.1992 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Валлійська співак, баритон і бас-баритон; відомий в першу чергу ролями Фігаро (Figaro) ‘Весілля Фігаро’ (‘Le nozze di Figaro’), Папагено (Papageno) ‘Чарівна флейта’ (‘Die Zauberflöte’) і Фальстаффа (Falstaff) і Воццека (Wozzeck) в однойменних постановках. У загальній складності встиг спробувати себе в більш 70 різних ролей.

Народився Еванс в Силфинидде (Cilfynydd); він був єдиним сином шахтаря Вільяма Джона Еванса (William John Evans) і його дружини Шарлоти Мей (Charlotte May). Сім’я Эвансов спілкувалася валлійською; цією мовою Джерент опанував навіть раніше англійської.

Після школи 14-річний Еванс деякий час працював декоратором вітрин в магазині жіночого одягу; у вільний час хлопець брав уроки вокалу у Кардіффі (Cardiff) і співав в хорі і місцевому аматорському театральному суспільстві.

Після початку Другої світової Джерент записався в королівські ВПС; за основною своєю спеціальністю він був радіомеханіком, однак і розважати товаришів по службі у нього час знаходилося.

Після війни Джерент працював на радіо в Гамбурзі (Hamburg); виступаючи у складі місцевого хору, він продовжував активно і

зучать вокал – наставником його до того часу став баритон Тео Херрманн (Theo Herrmann).

Пізніше Еванс навчався в Женеві (Geneva) у Фернандо Карпи (Fernando Carpi) і в Гілдхолській музичній школі (Guildhall School of Миѕіс) у Лондоні (London), разом із Уолтером Хайдом (Walter Hyde).

Дебютував Еванс в 1948-му, в Королівському оперному театрі (Royal Opera House); він співав партію нічного сторожа з ‘Нюрнберзькі мейстерзінгери’ (‘Die Meistersinger’).

В 1949-му в тому ж театрі Джерент вже грав роль Фігаро з ‘Весілля Фігаро’ Моцарта; пізніше він ще не раз повертався до цієї ролі – фактично, за всю свою кар’єру Еванс понад 500 разів співав партію Фігаро. Саме в образі Фігаро Джерент дебютував у 1960-му в міланському «Ла Скала» (La Scala, Milan) – до речі, він став ознаки вагітності і пропон

м британцем, який виступив на сцені цього прославленого театру після війни. Довелося Евансу виступати і у Віденській державній опері (Vienna Staatsoper); виступ це – а отримав роль Джерент буквально в останню хвилину – настільки вразило Герберта фон Караяна (Herbert von Karajan), що він навіть запропонував Евансу контракт. Еванс, однак, відмовився – серце його належало Ковент-Гардену (Covent Garden).

У 1957-му Еванс блискуче виступив на Оперному фестивалі Глайндборна (Glyndebourne); саме тоді він вперше зіграв роль Фальстафа в однойменному твір Джузеппе Верді. До речі, саме образ Фальстафа і прославив Джерента на міжнародному рівні; эвансовскому Фальстафу аплодували Ковент-Гарден, Віденська державна опера і Метрополітен-Опера. Успіхом користувалися і зіграні Евансом дон Пізарро (Don Pizarro) з ‘Фіделіо’ (‘Fidelio’), дон Паскуале (Don Pasquale) з однойменної опери Гаетано Доніцетті (Gaetano Donizetti), Бекмессер (Beckmesser) з ‘Нюрнберзькі мейстерзінгери’, Дулькамара (Dulcamara) з ‘Любовний напій’ (‘L’ elisir d ‘amore’) і Лепорелло (Leporello) з ‘Дон Жуан’ (‘Don Giovanni’).

Джерент продовжував активно виступати до липня 1992-го; за цей час він встиг взяти участь у британських прем’єрів цілого ряду успішних п’єс. Останній раз Еванс вийшов на сцену на гала-концерті в честь закриття старого оперного театру в Глайндборне.

Помер Еванс всього через два місяці після виходу на заслужений відпочинок; вшанувати пам’ять співака прийшло близько 1700 родичів, друзів і шанувальників.