Dominique Кальфуни

Фотографія Dominique Кальфуни (photo Dominique Khalfouni)

Dominique Khalfouni

  • Рік народження: 1951
  • Вік: 64 роки
  • Громадянство: Франція

Біографія

Будучи вже кавалером Ордена «За заслуги», Домінік Кальфуни отримала в 1987 від міністра культури Франції Національну премію з балету і звання кавалера Ордена мистецтва і літератури.

Дев’яти років Домінік Кальфуни поступила в школу Паризької Опери. У шістнадцять років була прийнята в кордебалет, а в 1977 році стала Зіркою.

Кальфуни виконувала головні ролі в «Жизелі», «Лебединому озері», «Коппелии», «Сильфіді», «Сюїті в білому», «Баядерці», «Міражі», «Сольному концерті» Роббінса, «Кришталевому палаці», «Аполлоні Мусагете», «Сомнамбулі», «Вальсі» Баланчина, «Петрушці» Фокіна, «Івані Грозному» і «Ромео і Джульєтту» Григоровича.

Для неї були створені балети: «Перетворення» Макмилланом, «Адажиетто» де Араисом (1977), «Невже це смерть?» Бежаром (1979), «Манфред» Нуриевым, «Привид Опери» Петі (1980).

Її педагогами були Іветт Шовире, Раймон Франкетті, Ліліан Арлен і Рита Талія.

В 1980 вона розлучається з Паризькою Оперою і переходить в Національний балет Марселя, де танцює в балетах: «Собор Паризької богоматері», «Коппелія», «Сірано де Бержерак», «Пруст або Хвилювання серця», «Перетворена ніч», «Мистецтво Зойд»? Виконує головну жіночу роль в балетах: «Любовні приключе?ня Франца», поставленому в Марселі в 1981, а також у балеті «Казки Гофмана», поставленому в Монте Карло в квітні 1982, в «Прелюдії до послєполудєнному відпочинку Фавна» на вечорі, присвяченому Дебюссі. Домінік Кальфуни виконує партії: Катрін в балеті «гучного крику» в грудні 1982 року в Парижі, партію Осені в «Чотири пори року». У березні 1985 вона танцює в балеті «Злиття Неба з Пеклом»(па де де Мороку і Світла), Химеру в «Фантастичної симфонії», Принцесу в балеті «Кіт у чоботях», поставленому в Парижі в 1985 і роль Троянди Фролік в «Блакитному ангелі» в Марселі в 1986. Домінік виступає в мініатюрі «Юнак і Смерть». Ролан Петі створює для неї балет «Моя Павлова», прем’єра якого відбулася в оперному театрі Лисеум в Барселоні в жовтні 1986, потім він був показаний у Марсельській Опері в листопаді 1986.

Французька і міжнародна преса назвали її найбільшої французької танцівницею свого часу і балериною-ассолюта.

Будучи вже кавалером Ордена «За заслуги», Домінік Кальфуни отримала в 1987 від міністра культури Франції Національну премію з балету і звання кавалера Орденаискусства і літератури.

У жовтні 1990 вона створила у Марсельській Опері роль Аврори у «Сплячій красуні» Ролана Петі. В лютому 1993 року виконала роль дівчини в «Чарлі танцює з нами». Вона знову бере участь в балеті «Душенька», а в грудні 1993 виконує у Марсельській Опері роль Белли в «Летючої миші» і в 1994 роль Марії Вечора в «Сумний вальс або Повернення лебедів». За цю роль вона отримала Медаль міста Риму. За роль у балеті «Гепард» в 1995 Домінік удостоєна Призу Benois de la Danse в Москві.

Домінік Кальфуни вела класи і репетирувала у Вищій національній школі танцю в Марселі, а в 1999 було запрошено викладати в Паризьку Оперу. З вересня 2000 вона викладає в Парижі.