Брендан Біен

Фотографія Брендан Біен (photo Brendan Behan)

Brendan Behan

  • День народження: 09.02.1923 року
  • Вік: 41 рік
  • Місце народження: Дублін, Ірландія
  • Дата смерті: 20.03.1964 року
  • Громадянство: Ірландія

Біографія

Ірландський поет, письменник, романіст і драматург, який писав на ірландському та англійською мовами. Він також був ірландським націоналістом і добровільним членом Ірландської республіканської армії, ІРА.

Брендан Френсіс Біен народився 9 лютого 1923 року в центральній частині Дубліна (Dublin) в сім’ї утвореної робітника. Він жив у будинку на Рассел-стріт (Russell Street), що належав його бабусі Крістін Інгліш (Christine English), яка володіла дещо-якою власністю в цьому районі. По сусідству жив його дядько Педар Кірні (Peadar Kearney), автор ірландського національного гімну. Батько Брендана Стівен Біен (Stephen Behan) був маляром і активним учасником ірландської війни за незалежність. Він читав синам на ніч не казки, а класичну літературу – Золя (Émile Zola), Голсуорсі (John Galsworthy) і Мопассана (Guy de Maupassant). Їх мати Кетлін (Kathleen Behan) брала їх на літературні прогулянки по місту. Якщо літературні смаки Брендана розвивав батько, то інтерес до політики прокинувся під керівництвом матері. Вона залишалася політично активної все своє життя і була близьким другом ірландського республіканця Майкла Коллінза (Michael Collins). У 1984-му з допомогою сина Брайана (Brian Behan) вона опублікують

овалу автобіографію під назвою ‘Мати всіх Биэнов’ (Mother of All The Behans).

Молодший брат Брендана Домінік (Dominic Behan) став відомим автором пісень, другий брат, Брайан, був відомим радикальним політичним активістом, талановитим оратором, актором, письменником і драматургом – вони з Бренданом ніколи не сходилися в думках, особливо з питань політики чи націоналізму.

Брендан рано спробував алкоголь, і в кінцевому підсумку це його погубило. Біограф Доказів О’коннор (Ulick o’connor) розповідав, що одного разу, коли восьмирічний Брендан повертався додому з бабусею, хтось занепокоївся: «О, боже! Хіба це не страшно, добродійко, бачити такого красивого дитини покаліченим?’. ‘Як ви смієте?’ — відповіла та. ‘Він не каліка, він просто п’яний!’. Між тим, у 1931-му Брендан став самим юним опублікованих автором Ірландії (Ireland), коли надрукували його поему ‘Відповідь молодика на проанглийские вірші’ (Reply of Young Boy to Pro-English verses).

У 13 років Брендан кинув школу і пішов працювати маля

ром. У наступному році він вступив у молодіжну організацію ІРА ‘Fianna Éireann’ і публікував свої перші вірші і прозу у журналі організації. У 16 років Біен став членом ІРА і на хвилі ентузіазму, нікому не сказавши, подався підривати ліверпульські доки. На щастя, його вчасно заарештували, вилучили вибухівку, а юному терористові дали 3 роки в’язниці, так що на батьківщину він повернувся тільки в 1941-м. Він описав цей час в автобіографії. У 1942-му Біен знову потрапив у в’язницю, на цей раз за замах на вбивство двох детективів в Дубліні під час церемонії поминання Вольфа Тони (Wolfe Tone), батька ірландського республіканізму. Його засудили до 14 років, але він вийшов у 1946-му за амністією і через рік, відсидівши ще один короткий термін за спробу організувати втечу для побратима-республіканця з манчестерської в’язниці, покинув ряди ІРА, але зберіг дружні стосунки з її керівниками.

Решту йому роки Брендан Біен присвятив письменницької діяльності. Він використовував свої тюремні враження, писав ст

іхі, оповідання, повісті та п’єси. На початку 50-х Біен жив у Парижі (Paris), і хоча він як і раніше багато пив, зумів заробити собі на життя. Повернувшись до Ірландії, він доклав певних зусиль і впровадив у свою подобу життя самодисципліни, оскільки хотів все-таки домогтися успіху. Брендан вставав о сьомій ранку і писав до дванадцяти. Опівдні відкривалися бари, і Біен переміщався туди. Він писав для декількох газет і журналів, в тому числі для ірландської ‘Times’, постановка на його п’єсі йшла по радіо, а в другій половині 50-х драматургія Биэна дісталася до Вест-Енду (West End) і Бродвею (Broadway).

У 1955-му Біен одружився з художницею Беатріс Соклд (Beatrice Salkeld), в 1963-му у них народилася дочка. Проте любов до дружини і дочки не змогла впоратися з алкоголізмом, яким Брендан страждав довгі роки – під кінець життя він став ходячою карикатурою на вічно п’яного ірландця. 20 березня 1964 року 41-річний Біен помер в лікарні в стані діабетичної коми. На його похорон прийшли тисячі людей.