Андреа Велис

Фотографія Андреа Велис (photo Andrea Velis)

Andrea Velis

  • Рік народження: 1927
  • Вік: 67 років
  • Місце народження: Нью-Кенсингтон, Пенсільванія, США
  • Рік смерті: 1994
  • Громадянство: США
  • Оригінальне ім’я: Капсамбелис
  • Original name: Capsambelis

Біографія

Він отримав ексклюзивний контракт з театром з моменту свого дебюту в 1961 році і залишався постійним учасником трупи до своєї раптової смерті від серцевого нападу в 1994.

Андреа Велис (Andrea Velis) – американський тенор, який виконав понад 60 ролей в Метрополітен-опера (Metropolitan Opera) і був одним з кращих характерних артистів компанії. Йому належить рекорд за кількістю виступів за сезон – 106, тобто, Велис протягом свого першого сезону в МЕТ виступав практично кожен вечір. Він отримав ексклюзивний контракт з театром з моменту свого дебюту в 1961 році і залишався постійним учасником трупи до своєї раптової смерті від серцевого нападу в 1994.

За словами музичного письменника Альфреда Хабея (Alfred Hubay), пару років після свого дебюту в МЕТ як Джо (Joe) в «Дівчині із Заходу’ (La Fanciulla del West) Андреа Велис повністю виправдав свій титул ‘принца компримарио’. Дізнавшись про це, гострий на язик Велис не втримався від жарту: «Я прогресував. Спочатку я був принцом, потім королем. Зрештою, ‘New York Times’ назвав мене ‘компримарио з МЕТ у вищій ступеня розвитку’. Я так і не дізнався, що вони мали на увазі’.

Андреа Велис – американець грецького походження, його справжнє прізвище Капсамбелис (Capsambelis). Він народився в 1927 році в Нью-Кенсінгтоні, штатПенсильвания (New Kensington, Pennsylvania). Його батько був власником ресторану і сподівався, що син приєднається до сімейного бізнесу, але Андреа мав інші плани. На щастя, вчитель музики в старших класах школи побачила у хлопчика безсумнівний співочий дар і відвела шістнадцятирічного Андреа до дуже шановному в Піттсбурзі (Pittsburgh) вчитель вокалу Луїзі Тейлор (Louise Taylor). Велис і Тейлор підтримували професійні відносини аж до її смерті. Закінчивши школу, Велис відправився в американську армію і служив в Японії (Japan), використовуючи кожну можливість вчитися і співати. Після демобілізації він повернувся в Піттсбург, продовжив навчання у Телор і збирав гроші для навчання в Італії (Italy).

Молодому тенору пощастило, він виграв грант Фулбрайта (Fulbright), який дозволив йому п’ять років провчитися в Національній консерваторії Санта-Чечилія (Accademia di Santa Cecilia) в Римі (Rome), де Велис був учнем Джені Садеро (Geni Sadero).

У 1954 американський тенор, вже набагато більш досвідчений, повернувся в Піттсбург, де і почалася його професійна кар’єра в місцевій опері, з партії Горо (Goro) у постановці ‘Мадам Батерфляй’ (Madama Butterfly). Саме в цей період він вирішив спеціалізуватися на ролях компримарио, що в підсумку дозволило Велису скласти собі найширший репертуар з ролей другого плану, в основному, характерних персонажів. Протягом наступних років він виступав в Ліричній опері Чикаго (Lyric Opera of Chicago), Опері Сан-Франциско (San Francisco Opera), Опері Філадельфії (Philadelphia Opera) і Опері Цинциннаті (Cincinnati Opera). Саме там Андреа Велис познайомився з Фаусто Кльовою (Fausto Cleva), головним диригентом МЕТ, який не міг не оцінити видатний талант тенора-компримарио. Маестро Клювання сказав, що він хотів би, щоб Велис потрапив у МЕТ – щоб подивитися, що з цього вийде. Клювання дійсно дозволив Рудольфу Бінгу (Rudolph Bing), легендарному керівнику МЕТ, провести прослуховування, але ще до цього заявив Бінгу, що Велис повинен співати в МЕТ, і крапка.

У наступні тридцять з гаком років Велис зіграв на сцені МЕТ безліч різноманітних, але завжди яскравих і живих персонажів, заробивши собі репутацію компримарио з великої літери, видатного артиста, істинного майстра ритму і дикції. Найчастішою його роллю в МЕТ був Сполетта (Spoletta) ‘Тузі’ (Tosca), виконаний Велисом 130 разів. Крім того, великою популярністю у його виконанні користувалися Дон Базіліо (Don Basílio) і Дон Курц (Don Curzio) в «Весіллі Фігаро’ (Le Nozze di Figaro), Моностатос (Monostatos) в «Чарівній флейті’ (Die Zauberflote), Альтоум (Altoum) ‘Турандот’ (Turandot), Відьма (Witch) ‘Гензеля і Гретель’ (Hansel and Gretel) та інші. В цілому, він брав участь у 1867 виставах МЕТ.

На додаток до кар’єри в театрі Велис спеціалізувався на операх Бенджаміна Бріттена (Benjamin Britten). Крім того, в якості запрошеного соліста він виступав у супроводі Нью-Йоркського філармонічного оркестру (New York Philharmonic) під управлінням Леонарда Бернстайна (Leonard Bernstein) і П’єра Булеза (Pierre Boulez), а також з Філармонічним оркестром Майамі (Miami Philharmonic) і Пітсбурзького симфонічним (Pittsburgh Symphony). У 1977 році Велис дебютував в Південній Америці (South America) з Оперним театром Сантьяго (Santiago Opera Company). Він також записувався на студії ‘Columbia Records’ і ‘Deutsche Grammophon’.

Велис помер від серцевої недостатності в 1994 році, у віці 67 років.