Андре Д Аркор

Фотографія Андре Д Аркор (photo Andre D Arkor)

Andre D Arkor

  • День народження: 23.02.1901 року
  • Вік: 70 років
  • Місце народження: Льєж, Бельгія
  • Дата смерті: 19.12.1971 року
  • Громадянство: Бельгія

Біографія

У 1945 році Андре пішов зі сцени, зайнявши посаду директора Королівської опери в Льєжі (Opéra Royal in Liège), на цій посаді він залишався протягом довгих 20 років, до 1965 року.

Свою вокальну освіту він здобував у рідному місті, будучи студентом Музичної консерваторії Льєжа (Liege Conservatory).

Дебютував на оперній сцені Д Аркор в 1925 році, це була постановка опери ‘для лакми’ (‘Lakme’) Лео Деліба (Delibes Léo) в місцевому театрі.

Пізніше молодого виконавця можна було почути в тенорових партіях опер ‘Богема’ (‘La Bohème’), ‘Гамлет’ (‘Hamlet’), ‘Таїс’ (‘Thaïs’), ‘Лючія ді Ламмермур’ (‘Lucia di Lammermoor’) і декількох інших.

Пізніше Д Аркор опинився у складі акторської трупи театру в Генті (Ghent), в якому він працював

за контрактом три сезони, встигнувши за цей час вжитися в образ 80 персонажів.

Він з’явився в Ліоні (Lyon) в 1929 році в образі Бальмонта в опері Моцарта (Wolfgang Amadeus Mozart) ‘Викрадення із сералю’ (‘Die Entführung aus dem Serail’).

У 1930-му Андре отримав запрошення заспівати зі сцени знаменитого театру де Ла Монне в Брюсселі (Théâtre de la Monnaie in Brussels), де і заспівав Фауста, а пізніше – Де Гріє.

Саме в театрі Ла Монне Андре Д Аркор домігся найбільшого визнання і любові публіки – на цій сцені він заспівав свої кращі партії, зарекомендувавши себе прекрасним

інтерпретатором як ліричних, так і драматичних ролей.

Взагалі, саме в 1930-ті роки Андре був на самому піку своєї кар’єри — він багато гастролював, з’явившись в театрах Сполучених Штатів (United States), Голландії (Holland), Німеччини (Germany), Франції (France) і Швейцарії (Switzerland). В той період він зробив і ряд записів ‘Columbia’, продовжуючи при цьому з’являтися в оперних театрах Брюсселя, Гента і Льєжа.

Тенор Д Аркоре називали виразним і чудово звучить у всіх регістрах, а, крім того, він чудово справлявся з партіями італійського і французскогорепертуаров.

У 1940-х Андре дещо обмежив свої сценічні виступи – причиною тому була Друга світова війна, а також досить проблематичні стосунки з фламандської співачкою, сопрано Кларою Клэрберт (Clara Clairbert).

У 1945 році Андре пішов зі сцени, зайнявши посаду директора Королівської опери в Льєжі (Opéra Royal in Liège), на цій посаді він залишався протягом довгих 20 років, до 1965 року. Пізніше Д Аркор працював у театрі Ла Монне в якості художнього керівника.

Андре Д Аркор помер 19 грудня 1971 року в Брюсселі (Brussels, Belgium).