Рухолла Хомейні

Фотографія Рухолла Хомейні (photo Ruhollah Homeini)

Ruhollah Homeini

  • День народження: 17.05.1902 року
  • Вік: 87 років
  • Місце народження: Хомейн (Центральний Іран), Іран
  • Дата смерті: 03.06.1989 року
  • Громадянство: Іран

Біографія

Підписувався повним ім’ям Рухолла Аль-Мусаві Аль-Хомейні Ruhollah Khomeini, народився 20 джамади аль-тані 1320 року за місячним календарем хіджри або 30 шахривара 1281 року за сонячним, прийнятому в Ірані, що припадає на 24 вересня 1902 року, в містечку Хомейн, що знаходився в центральній частині Іранського нагір’я, в трьохстах кілометрах на південь від Тегерана.

Вже в самому імені для іранця-шиїти укладено багато відомостей. Рухолла означає «Божий дух». Мусаві, що перейшло з імені батька сейіда Мустафи Мусаві, каже, що його рід походить сьомого святому і непорочному імаму Мусі Казему, а отже до пророку Мухаммеду.

Сейід Рухолла перебував у пятимесячном віці, коли його батько був убитий.

Після смерті батька він знаходився під заступництвом матері й сестри батька. Однак коли хлопчикові виповнилося 15 років, померла його мати.

Імам Хомейні отримав початкову освіту в місцевих школах. Потім почав вивчати арабську граматику і логіку свого старшого брата Сейіда Мортазы, відомого як аятолла Пасандиде. У 1920 р. він поїхав в місто Арак і почав вчитися в релігійній школі, якою керував аятолла Сейід Абдолькарим Хаэри. До 1926 року він пройшов всі рівні навчання і під керівництвом аятолли Хаэри отримав ступінь муджтахіда після чого почав викладати в Кумі.

Широка і відкрита політична діяльність імама починається в 1962 році, коли шахський прем’єр-міністр Амір Асадолла Алам затвердив на засіданні уряду законопроект про регіональних і місцевих громадах. У законопроекті містилися умови обрання членів цих товариств, які носили секуляристский характер. Зокрема, у документі говорилося, що обрані депутати повинні перед початком роботи принести клятву на Священному писанні, а не на священному Корані. Саме тому досвідчені улеми і духовні особи розгорнули широку боротьбу проти цього закону, яку очолив імам Хомейні.

За рекомендацією президента США 8 січня 1963 року шах оголосив про проведення референдуму щодо реформ т. н. «білої революції», а вже 31 січня 1963 року імам Хомейні закликав бойкотувати шахський референдум, назвавши його не мають цінності з точки зору ісламських норм і Конституції країни. Після заяви, яка прозвучала за 4 дні до проведення референдуму почалися широкомасштабні виступи в підтримку імама, однак вони були придушені поліцією і шах провів референдум 25 січня 1963 року. Після цього слідували одна міра за інший, не скуплячись на методи шахський режим посилював тиск на духовенство. Незабаром співробітники САВАК ( Організації інформації і безпеки країни) таємно проникли в будинок імама і заарештували його, відправивши при цьому в Тегеран.

Арешт Хомейні викликав масові виступи в найбільших містах Ірану. Пробувши в тюремному ув’язненні 2 місяці імам був випущений під нагляд поліції. У вересні 1964 року в результаті посилення американського впливу в Ірані і розширення діяльності американських військових радників уряд Хасанали Мансура прийняв закон про екстериторіальності американських громадян.

Реакція була негайною. 25 жовтня, в день народження шаха імам Хомейні засудив ці дії уряду. Послідував ще один арешт і імама відправили в Тегеран, звідки вислали в Туреччину. Так почалася п’ятнадцятирічна розлука з батьківщиною. Одночасно з висилкою імама був заарештований і його син Сейід Мостафа Хомейні і після недовгого ув’язнення також висланий до Туреччини.

У 1965 році імам Хомейні разом зі своїм сином вирушив з Туреччини до Іраку, де продовжив свою боротьбу. Важливим моментом перебування імама в Іраку було те, що він не вступав ні в які стосунки з шахським режимом. Знайдені документи в архівах САВАК свідчать про те, що імам неодноразово отримував такі пропозиції від режиму, але кожен раз відмовлявся від співпраці. 22 жовтня 1977 року при загадкових обставинах гине син імама Мостафа Хомейні, що викликало широкий резонанс в країні. Ім’я імама набувало все більший авторитет у народі і з метою його підриву 6 січня 1978р. за особистим наказом Мохамада Рези Пехлеві і його двору в газеті «Эттелаат» була надрукована стаття з образами і наговорами на адресу імама Хомейні. Народ не міг винести таких образ у бік свого духовного лідера і вийшов на маніфестації. Надихаючі послання і жорсткі мови імама Хомейні додали нову силу революційного руху. У пошуках укриття імам відправився спочатку до Кувейту, але уряд останнього не прийняв його і за порадою соратників він оселяється в паризькому передмісті Нофль-ле-Шато у Франції. Революційний прорив в Ірані став очевидним і ці обставини змусили шаха, під приводом відпочинку, покинути країну.

Ця обставина створила можливість для повернення імама Хомейні в Іран. 31 січня 1979 року, після довгих років вигнання імам разом з групою своїх прихильників повернувся на батьківщину. Приїзд імама зробив величезний вплив на обстановку в країні: шахський режим не протримався і 10 днів, 11 лютого 1979 року звалилися всі опори шахського режиму і всі органи державної влади перейшли в руки революційних сил.

Після перемоги Ісламської революції розпочався новий етап у керівній ролі імама Хомейні для іранського народу.

Був проведений загальний референдум про створення Ісламської Республіки Іран ( Джомхури-йе Ісламі-йе Іран). Створювалися комісії і комітети з різних, важливих питань управління державою. За указом Хомейні був створений «Корпус вартових Ісламської революції».

Аятолла Хомейні став першим духовним лідером Ісламської Республіки Іран (ІРІ). Його резиденція знаходилася в шиїтському центрі Ірану — р. Кумі. Однак у 1980 р., після перенесеного інфаркту, він переїхав в передмістя Тегерана.Помер 3 червня 1989 р. Похований в Тегерані.