Річард Вільямсон

Фотографія Річард Вільямсон (photo Richard Nelson Williamson)

Richard Williamson Nelson

  • День народження: 08.03.1940 року
  • Вік: 76 років
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Англійська католик, традиціоналіст і єпископ товариства Святого Пія Десятого. Вільямсон активно протистояв змін в католицькій церкві, проведеними по волі Другого Ватиканського Ради; він називає ці зміни неприемлимо новомодними, ліберальними і явно руйнівними для церкви.

У 1988-му Святий Престол оголосив, що Річард заслужив автоматичне відлучення від церкви ‘latae sententiae’, за нелегальне вступ у сан єпископа. Оголошено про відлучення було в січні 2009-го. Після низки повідомлень, звинувачували Вільямсона в запереченні подій голокосту, Ватикан заявив, що причиною відлучення як раз і була невідповідність передбачуваного поста – єпископа – відкрито з викладеною позицією щодо голокосту.

Народився Вільямсон в Букингемширі, Англія, в досить заможній родині. Вища освіта Річард отримував спочатку в коледжі Вінчестера, а потім – у коледжі Clare, Кембридж; саме там він і отримав ступінь з англійської літератури. Закінчивши коледж, Вільямсон сам зайнявся викладанням; працював він в Гані. У вересні 1964-го Річард повернувся до Англії і в період з 1965-го п

про 1970-й викладав у Школі Святого Павла в Лондоні; згідно з наявними записами, він був досить популярним викладачем і оратором і вів активну позакласову діяльність.

Спочатку Вільямсон був англиканцем; 1971-му, проте, він перекваліфікувався в католики. Кілька місяців він провчився у Brompton Oratory, проте потім залишив її. Відомо, що Вільямсон вільно говорить французькою, німецькою та іспанською. Якийсь час він став членом Товариства Святогой Пія Десятого – традиціоналістського католицького руху, заснованого архиєпископом Марселем Лефевром в знак протесту проти лібералізації католицизму Ватиканом. Через деякий час Річард вступив у Міжнародну Семінарії Святого Пія Десятого в Эконь, Швейцарія; у 1976-му Лефевр дарував йому сан священика.

Незабаром після за

священия Вільямсон відправився в Штати, де влаштувався працювати ректором семінарії Святого Томи Аквінського в Риджфилде, штат Коннектикут. Цей пост він займав з 1983-го і до переїзду семінарії в Вайнону, Міннесота в 1988-м.

У червні 1988-го архієпископ Лефевр заявив, що збирається присвятити Вільямсона – і ще трьох священиків – у сан єпископа. Слід зазначити, що у Лефевра не було офіційного права на подібні посвяти; 17-го червня 1988-го кардинал Бернардин Гантин відправив Вільямсону офіційне попередження про те, що прийняття цього нелегального сану буде означати автоматичне відлучення від церкви.

30-го червня 1988-го церемонія посвяти була проведена; 1-го липня кардинал Гантин оголосив, що Лефевр, Вільямсон і ще троє новоспечених єпископів відлучаються від церкви. 2-го липня 1988-

го Папа Іван Павло Другий підтвердив відлучення за непокору вищим чинам римсько-католицької церкви. Вільямсон і його колеги не визнали відлучення, оскільки – за їхніми словами – чиноположение було необхідним з огляду морального і теологічного кризи в католицькій церкві.

Відомий Вільямсон не в останню чергу своїми суперечливими коментарями щодо голокосту. Єпископ неодноразово оголошував євреїв ворогами Христа і заперечував саму можливість їх переходу в католицьку віру. Річард заявляв, що євреї і масони відповідальні за розкладання католицької церкви; крім того, за його словами, євреї поголовно прагнуть до світового панування. При цьому Вільямсон категорично не згоден з тим, що його слова розпалюють ненависть; передбачається, що у своїх промовах він нападає лише на ворогів божих.