Рустам Худжамов

Фотографія Рустам Худжамов (photo Rustam Hydjanov)

Rustam Hydjanov

  • День народження: 05.10.1982 року
  • Вік: 34 роки
  • Місце народження: Сквира, Україна
  • Громадянство: Україна

Біографія

Та й що я міг дивитися і розуміти у віці п’яти-шести років, коли ще зовсім нічого не знав про футбол і ще не встиг почати ним займатися.

Про 25-річного вихованця київського футболу, як про серйозного претендента на пост номер один національної збірної, фахівці заговорили далеко не вчора, але реальний шанс закріпитися в кадровій обоймі головної команди країни екс-голкіпер «Харкова» отримав тільки після переходу в Донецьк. Деякі вважають ці події взаємопов’язаними, тим більше, що в «Шахтарі» Рустам ділить ігровий час поперемінно з Андрієм П’ятовим.

Рустам, ви вже зрозуміли, за яким принципом ваш клубний наставник Мірна Луческу визначає основного голкіпера на дану конкретну гру? — цікавлюся у недавнього новобранця гірників.

— Гм… Цікаве питання. Чесно кажучи, навіть не знаю — про це, напевно, краще запитати в нього самого. Не сказав би, що ми з колегами по амплуа граємо до першої помилки, скоріше існує певна ротація. Але про її принципах мені судити складно і чим саме керується головний тренер, сказати важко. Та й не моя це справа, так що всі рішення приймаю, що називається за фактом.

Чим би ви пояснили унікальний парадокс: чим краще складалися справи у вашої команди у відбіркових поєдинках Ліги чемпіонів, тим нижче опускається «Шахтар» у турнірній таблиці національної першості? Невже всьому виною різниця в мотивації?

— Думаю, що справа в іншому. На міжнародній арені наші суперники намагаються грати у свій футбол, не ховаючись і не відтягуючи на захист по дев’ять-десять чоловік. Тоді як у внутрішньому чемпіонаті всі наші супротивники роблять ставку на оборону, і як ви можете помітити, забивають якісь неймовірно красиві голи. Це я кажу без іронії. Може бути, нам трішки не вистачає везіння, але необхідно визнати, що команді є над чим працювати, як в плані підвищення відсотка реалізації гольових моментів, так і в аспекті надійності гри в обороні.

До питання про неймовірні голи: ви відносите себе до числа голкіперів, які вважають, що неберущіхся м’ячів у футболі не буває?

— Я так не вважаю, але якщо такі і існують, то їх відсоток досить невеликий. Теоретично, можна відбити будь-який м’яч. Повторюсь — можна, але іноді буває складно.

Як ви ставитеся до постійних порівнянь з найкращим голкіпером світу 1988 року, екс-стражем воріт «Спартака» і збірної СРСР Рінатом Дасаєвим?

— Паралелі між нами проводять все частіше і частіше, але порівнюють, що цікаво, нас виключно зовні, а зовсім не за манерою гри. А я ставлюся до цього абсолютно нормально: що можу зробити, якщо я комусь когось нагадую?

Але самого Дасаєва в справі встигли побачити?

— На жаль, немає. Та й що я міг дивитися і розуміти у віці п’яти-шести років, коли ще зовсім нічого не знав про футбол і ще не встиг почати ним займатися.

Чи Не здається вам, що перелік боєздатних воротарів, які залучаються до збірної на даний момент з національної першості ще не вичерпаний? Приміром, Віталій Руденко, який був основним голкіпером «молодіжки», в яку колись притягувався і Рустам Худжамов…

— Я з вами згоден, тому що мені дуже подобається, як він грає, і я поважаю його, як людину. Але міркувати про те, хто з моїх колег гідний виклику в національну дружину з боку не дуже-то красиво, тому що це залишається прерогативою тренерського штабу.

Про ставлення до вас Мірчі Луческу ми вже поговорили. А як ставиться до вас Олексій Михайличенко?

— Абсолютно так само, як і до всіх. У неї немає мазунчиків і немає козлів відпущення. Про більше говорити не можу: викликали — що ж, приємно, буду себе показувати і доводити спроможність тренерському штабу.

Що ви думаєте про найближчого суперника нашої збірної — команді Білорусі? Чи наважиться вона зіграти з Україною у Львові у відкритий футбол?

— З одного боку, підопічні Штанзі володіють достатнім підбором непоганих виконавців, щоб дозволити собі таку розкіш. З іншого ж — тільки великі команди не притискаються до своїх воріт на чужому полі. Хоча, повторюся, я не буду здивований, якщо білоруси будуть діяти в атакуючому ключі. У них досить міцна команда.