Олексій Урмань

Фотографія Олексій Урмань (photo Alexey Urmanov)

Alexey Urmanov

  • День народження: 17.11.1973 року
  • Вік: 43 роки
  • Місце народження: Ленінград, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

Він зумів втілити на льоду всі кращі якості спортсмена і актора. Виступи Олексія були маленьким спектаклем в неймовірно складному світі фігурного катання.

Урмань Олексій Євгенович народився 17 листопада 1973 року в Ленінграді.

Чудовий фігурист Олексій Урмань зарахований до «зірок» світового класу. Він бронзовий призер чемпіонату світу 1993 р., бронзовий призер чемпіонату Європи 1992 р., чемпіон Європи 1997 р., посів п’яте місце на Олімпійських іграх 1992 р. в Альбервіллі, перше місце на Олімпійських іграх 1994 р. у Ліллехаммері, бронзовий призер чемпіонату Європи 1999 р., а у фіналі чемпіонської серії 1997 р. був першим.

Свої перші кроки у фігурному катанні Альоша зробив, можна сказати, не зовсім самостійно. У маленьку церковцю на Василівському острові, де розміщувався каток, його привела мама. Він ще не знав, який вид спорту вибрати, але, як слухняна дитина, не став противитися і надів ковзани.

З тренером йому відразу пощастило – Альоша потрапив до Ніні Миколаївні Монаховой, яка для всієї їх різношерстої компанії нетвердо стоять на ковзанах чотирьох-п’ятирічок стала другою мамою. На заняттях було цікаво, а тренер знаходила свій одній їй відомий підхід до юним вихованцям. Для дітей влаштовувалися не тільки змагання місцевого масштабу, але й міжнародні турніри, наприклад турнір «Гельсінкі–Стокгольм–Ленінград». Більш серйозні старти почалися для Олексія, коли настав час виступати в юніорському складі. На чемпіонатах Європи серед юніорів, так званому «Кубку дружби», Урмань двічі завойовував медалі. А в 1990 р. став срібним призером чемпіонату світу серед юніорів.

Дитинство закінчилося, у тому ж році він вперше взяв участь у чемпіонаті країни серед дорослих. Суперники були імениті, але Олексій налаштувався на боротьбу і для першого разу в такий знаменитої компанії виступив непогано, ставши шостим.

У 1991 р. Олексій Урмань потрапив у збірну команду, піднявшись на третю сходинку п’єдесталу пошани на чемпіонаті країни. Почалися ще більш наполегливі тренування і пошуки при підготовці програми. У молодості все дається легше при наявності працьовитості, сміливості, наполегливості і везіння. Олексій вивчив четверний і вирішила виконувати його в програмі. З стрибками у нього виходило набагато легше, ніж з катанням на ковзанах. До того часу він був шостим в Європі і восьмим у світі. На чемпіонаті Європи в 1992 р. він стрибнув-таки свій перспективний четверний.

На Олімпійські ігри в Альбервілль Олексій їхав боротися, але розраховувати на високе місце було занадто рано. Він це розумів і відпрацював олімпійський турнір наскільки це було в його силах. До наступних Олімпійських ігор в Ліллехаммері Олексій Урмань не раз дивував світ фігурного катання своїми майстернями стрибками на чемпіонатах Європи і світу, ще більше розчаровував нестабільністю виступів.

Кожен рік від нього чекали якщо не перемоги, то медалі та місця на п’єдесталі вже точно. Напевно, це очікування давило тяжким вантажем на спортсмена, він теж хотів порадувати тренерів, близьких, глядачів, які за нього вболівали. Нарешті-то такий день настав. До Олімпійських ігор 1994 р. Олексій придбав відсутню йому впевненість.

Будь-який вид спорту, коли поставлено на карту все, забирає багато сил. А нерідко призводить до травм. Не уникнув цього і Олексій. Вони переслідували спортсмена. Здавалося б, можна піти – адже досягнута найвища щабель – олімпійський п’єдестал покірний, але Олексій зволікав. Він проявив неабияку силу волі, і 1997 р. приніс бажаний результат – він став чемпіоном Європи, у фіналі чемпіонської серії теж був першим.

Потім знову проблеми, і цілий рік фігурист не виступав. Багато говорили: мовляв, не треба повертатися, інші пішли вперед, техніка ускладнилася, суперники гідні підросли, але він повернувся. На чемпіонаті Європи Урмань став бронзовим призером, а в кінці серпня вже прийняв для себе рішення піти в професійний спорт.

Урмань пішов. Більше десяти тисяч глядачів, які ходили «на Урманова», проводжали Олексія стимулюють нестихаючі оплесками. Він підготував за цієї знаменної нагоди нову програму зі спецефектами, яка згодом була гідно оцінена і на чемпіонаті світу серед професіоналів, де він став чемпіоном. У Петербурзькому спортивно-концертному комплексі в той день було багато музики, квітів і подарунків.

Але він повернувся. Вже в новій якості, перейшовши в професійний спорт, Олексій Урмань переміг у грудні 1999 р. на чемпіонаті світу серед професіоналів-одиночників у Вашингтоні. Це був його перший старт після церемонії проводів на турнірі «Кубок Росії» – ІСУ Гран-прі в Санкт-Петербурзі. З цим елегантним, улюбленим нашій і зарубіжній публікою фігуристом пішла ціла епоха фігурного катання. Було багато чудових фігуристів, які залишили добру згадку про себе, але Урмань – це особливе явище в цьому виді спорту.

Він зумів втілити на льоду всі кращі якості спортсмена і актора. Виступи Олексія були маленьким спектаклем в неймовірно складному світі фігурного катання.