Олександр Галімов

Фотографія Олександр Галімов (photo Alexander Galimov)

Alexander Galimov

  • День народження: 02.05.1985 року
  • Вік: 26 років
  • Місце народження: Ярославль, Росія
  • Дата смерті: 12.09.2011 року
  • Громадянство: Росія
  • Зріст: 182 см
  • Вага: 89 кг

Біографія

Галімов входив до складу російської молодіжної збірної U20, отримала срібну медаль на Міжнародному чемпіонаті з хокею серед юніорів (Junior World Ice Hockey Championships).

Народився Олександр у Ярославлі (Yaroslavl). На лід вперше вийшов Галімов вже 5 років; секрети гри в хокей він осягав під крилом тренерів ‘Локомотива’. У 1998-му Олександр почав грати у складі ‘Локомотив-85’; в 2000-му, 2001-му та 2002-му його команда ставала чемпіоном.

У 2002-му Галімов перебрався в Першу Лігу, в ‘Локомотив-2’; ця команда зуміла здобути чемпіонський титул вже у 2003-м.

Грати в хокей професійно Олександр розпочав у 2004-му, у складі ярославського ‘Локомотива’; спочатку він виступав у Суперлізі, потім перебрався в Континентальну Хокейну Лігу. У 2008-му і 2009-му команда Галімова виходила на 2-е місце, у 2005-му і 2011-му – на 3-е.

Галімов входив до складу російської молодіжної збірної U20, отримала срібну медаль на Міжнародному чемпіонаті з хокею серед юніорів (Junior World Ice Hockey Championships).

Встиг Галімов пограти і за ‘доросле’ хокейну збірну Росії – дебютував у її складі Олександр у 2009-му, на фінському Кубку Карьяла (Karjala-turnaus). Пізніше Галімов у складі національної збірної грав на Еврохоккейтурах 2009-2010 і 2010-2011.

У 2010-му Олександр виступав на черговому Кубку Карьяла – до речі, в цей раз росіяни виграли в кінцевому підсумку срібну медаль; срібло ж чекало Галімова і російську збірну на чемпіонаті ‘LG 2011’.

7-го вересня 2011-го розбився пасажирський літак ‘Як-42’; на його борту знаходився практично весь склад ярославського ‘Локомотива’ і ряд представників тренерського складу. Впав літак поблизу Ярославля; команда летіла до Мінська (Minsk), на першу гру сезону. Галімов став єдиним членом команди, що зуміла пережити власне падіння; вижив також один з членів екіпажу Олександр Сизов. Ніс

мотря на серйозні пошкодження, Галімов деякий час зберігав свідомість – і навіть зміг самостійно вибратися з-під уламків літака. Незабаром Олександра підібрав загін МВС, що патрулював поруч з аеродромом річку; Галімов все ще був у свідомості і навіть зумів представитися знайшли його поліцейським.

Після падіння Олександр Галімов перебував у жахливому стані; у загальній складності було обпалено більш 90% поверхні його тіла. Ярославські медики, однак, зуміли стабілізувати стан хокеїста; 8-го вересня Олександра перевели у московський НДІ імені Вишневського при Російської Академії Медичних Наук (Vishnevsky Institute of Surgery of the Ukrainian Academy of Medical Sciences). Московські лікарі занурили Галімова в штучну кому – щоб побороти опіковий і больовий шок – і підключили до апарату штучної вентил

яции легенів.

На жаль, усі зусилля медиків виявилися марними – врятувати Галімова їм не вдалося.

12-го вересня 2011-го Олександр Галімов помер від отриманих під час аварії опіків. 13-го вересня пройшла церемонія прощання з Олександром; провели її на ‘Арена-2000’. Похований спортсмен був в той же день, на Чурілковском кладовищі під Ярославлем.

Галімов був одружений, його дружина, Марина Галімова, працювала в групі підтримки волейбольної команди. Є в Олександра і дитина, народжена в 2009-му дочка Христина.

Спорт грав важливу роль в житті Олександра, однак знаходилося у нього час та на інші розваги. Галімов любив кататися на квадроциклі і сноуборді; чимало часу він приділяв полюванні, в тому числі і на кабанів – і риболовлі. Відомо, що Олександр і його батько досить часто ловили рибу неподалік від того місця, куди і впав літак.