Мікеле Альборето

Фотографія Мікеле Альборето (photo Michele Alboreto)

Michele Alboreto

  • День народження: 23.12.1956 року
  • Вік: 44 роки
  • Місце народження: Мілан, Італія
  • Дата смерті: 25.04.2001 року
  • Громадянство: Італія

Біографія

Найвідомішим досягненням Альборето стало друге місце на Чемпіонаті світу ‘Формули-1’ 1985 року, де він виступав за ‘Ferrari’ (чемпіоном став француз Ален Прост з команди «McLaren’). У 1997-му італієць став переможцем перегонів ’24 години Ле-Мана’ (24 Hours of Le Mans); в 2001-му – гонок ’12 годин Себринга’ (12 Hours of Sebring) у Флориді, США (Florida, USA). З 1981 по 1994-й Альборето брав участь в гонках ‘Формула 1’ (Formula One), виступав за різні команди, в тому числі, у 1984-1988 працював з ‘Ferrari’.

Мікеле Альборето народився 23 грудня 1956 року в Мілані, Італія (Milan, Italy). Його спортивна кар’єра почалася в 1976 році, коли Мікеле з друзями зібрали машину під назвою ‘CMR’, щоб взяти участь в гонках серії ‘Формула-Монца’ (Formula Monza), змаганнях для юніорів. Машина, на жаль, виявилася абсолютно неконкурентоспроможною, і через два роки Альборето на автомобілі команди ‘March Engineering’ перейшов в ‘Формула-Італія’ (Formula Italia), де поступово почав вигравати. У 1980-му молодий гонщик вже бився в чемпіонатах ‘Формули-3’ (Формула 3). Титул чемпіона Італійської ‘Формули-3’ та Європейської ‘Формули-3′ відкрили Мікеле дорогу спочатку в «Формулу-2’ (Formula Two), де він виступав за команду ‘Minardi’, а трохи пізніше – і в команду ‘Tyrrell’ чемпіонату ‘Формула 1’.

За ‘Tyrrell’ Альборето виступав три сезони, з 1981 по 1983 рік. 24-річний гонщик дебютував у четвертому етапі

чемпіонату Світу, який проходив в Сан-Марино (1981 San Marino Grand Prix), замінивши аргентинського гонщика Рікардо Зуніно (Ricardo Zunino). На жаль, Мікеле вибув після зіткнення з болідом Беппе Габьяни (Beppe Gabbiani), завершивши тільки 31 коло з 60. Після двох яскравих перемог, вигравши Гран-прі Лас-Вегаса 1982 року (1982 Caesars Palace Grand Prix) і Гран-прі Детройта 1983 року (1983 Detroit Grand Prix), Альборето отримав запрошення в команду ‘Ferrari’, де і виступав наступні п’ять сезонів, з 1984 по 1988-й.

Роки, проведені з ‘Ferrari’, стали для Альборето, мабуть, найбільш результативними в його кар’єрі. Вже в 1984-му він прийшов першим в бельгійському Зольдере (Formula One Belgian Grand Prix, Zolder); третім на австрійському етапі (Austrian Grand Prix); другим у Монці (Monza) і Нюрбурге (Nürburgring); і, нарешті, шостим, в Гран-прі Монако (Monaco Grand Prix).

У 1985 році, з

амом успішне своєму сезоні, італієць здобув дві перемоги на Гран-прі Канади (Canadian Grand Prix) в Монреалі (Montreal) і Гран-прі Німеччини (German Grand Prix), знову в Нюрбурге бився за звання чемпіона з Аленом Простом. Альборето закінчив сезон на другому місці, набравши 53 очки, на 20 менше, ніж Проста. Наступні сезони були не надто вдалими для італійського гонщика, і після відверто слабкого сезону 1988 року ‘Ferrari’ не стали продовжувати контракт з гонщиком. Тим не менш, Альборето поставив новий рекорд, виступивши за ‘Ferrari’ на 80 етапах чемпіонату. Рекорд тримався до 1995 року.

Залишившись без контракту (інші команди теж не поспішали пропонувати йому місце в своїх рядах), Альборето розгубився і задумався про відставку, тим більше, що родина його була дуже ‘за’. Проте у 1989-му надійшла пропозиція від старого друга, команди ‘Tyrrell’, і Мікеле погодився, але швидко покинув ко

манду, тому що зіпсувалися відносини з власником команди. Залишок сезону він виступав за французьку команду ‘Larrousse’, сезони 1990-1992 провів з командою ‘Footwork’, наступні два роки працював з італійцями – ‘Scuderia Italia’ і ‘Minardi’, але їх машини виявилися зовсім не готові до стандартів ‘Формули-1’, і результатів не було. В кінці сезону Альборето вирішив зав’язати з гонками Гран-Прі, маючи у своїй скарбничці рекорд у 194 старту і п’ять перемог.

Після ‘Формули’ італієць переключився на спортивні автомобілі. Він працював з ‘Alfa Romeo’, ‘Porsche’ і ‘Audi’.

25 квітня 2001 року Мікеле Альборето проводив випробування чергової моделі ‘Audi R8’ на автодромі Лаузицринг (Lausitzring) недалеко від Дрездена, Німеччина (Dresden, Germany). З-за вибуху покришки машина злетіла з траси і врізалася в стіну. Пілот загинув. Смерть Альборето завдала багато горя його родині, друзям і шанувальникам.