Мануель Аарон

Фотографія Мануель Аарон (photo Manuel Aaron)

Manuel Aaron

  • День народження: 30.12.1935 року
  • Вік: 81 рік
  • Місце народження: Таунгу, М’янма
  • Громадянство: Індія

Біографія

Індійський шахіст, перший індійський міжнародний майстер другої половини 20-го століття.

Аарон по праву вважався кращим індійським шахістом свого часу – він неодноразово вигравав національний чемпіонат і досить плідно виступав на змаганнях міжнародного рівня. Багато в чому саме завдяки Аарона в Індії прижилися традиційні шахи; ще в 50-х роках 20-го століття в країні існувало кілька містечкових варіацій гри в шахи, і загальновідомі правила на їх фоні особливо не виділялися. Мануель Аарон посприяв популяризації міжнародних правил гри в шахи, заснував чимало шахових гуртків і груп і активно пропагував вивчення теорії шахової гри.

Народився Аарон в Таунгу, Бірма (Toungoo, Burma), в сім’ї індусів; виріс Мануель в Таміл-Наду (Tamil Nadu, India). Ступінь бакалавра наук Аарон отримав в стінах Аллахабадского Університету (Allahabad University).

В період з 1959-го по 1981-й він 9 разів стан

овился чемпіоном країни з шахів; 5 перемог Аарон отримав підряд. Крім того, в період з 1957-го по 1982-й Мануель 11 разів виграв шаховий чемпіонат Тамилнада (Tamil Nadu Chess Championship); не в останню чергу його стараннями федерація Тамилнада став головною шахової організацією країни.

У 1961-му Мануель здобув переконливу перемогу спочатку в чемпіонаті Західної Азії (West Asian Zonal), потім – в Азіатсько-Австралійському чемпіонаті (Asian-Australian Zonal). У тому ж році Аарон удостоївся премії ‘Arjuna Award’ – індійської спортивної нагороди, раніше шахістам не вручавшейся.

Три перемоги на чемпіонатах азіатського рівня відкрили перед спортсменом шлях на міжнародний турнір; в 1962-му Аарон відправився в Стокгольм (Stockholm). На жаль, в остаточно заліку спортсмен відмовився лише 23-м – останнім; втім, кілька переконливих перемог він все ж

е здобув, так і в нічию потенційно програшні партії зводив досить вміло.

Мануель тричі виступав за індійську команду на Шаховій Олімпіаді (Chess Olympiads). У 1960 і 1962-му Аарон виступав в якості капітана національної збірної; в 1964-му він приєднався до команди в якості рядового гравця. Під керівництвом Аарон індуси виступали і на 2-му командному Чемпіонаті Азії (2nd Asian Team Championship) у Окленд (Auckland) в 1977-му і 4-му командному Чемпіонаті Азії (4th Asian Team championship) у Ханчжоу (Hangchow) в 1981-м.

Мануель Аарон як ніхто інший уявляв собі поточний стан справ в індійському шаховому світі і був сповнений рішучості зробити все, від нього залежне, щоб виправити ситуацію і змусити інші країни поглянути на індійських шахістів по-новому. Зусилля його дали плоди не відразу – другий майстер спорту міжнародного рівня з шахів в країні з’явився лише в 1978-му, а перший гросмейстер – Вішванатан Ананд (Viswanathan Anand) – у 1988-м. Працював на ниві популяризації шахів в Індії Аарон, зокрема, в якості секретаря Шахової Асоціації Тамилнада (Tamil Nadu Chess Association) і в якості голови Всеіндійської Шахової Федерації (All India Chess Federation). Не припинив грати в шахи Аарон і донині; він користується великим авторитетом в Індії і є власником досить високого – більше 2300 – рейтингу за версією FIDE.

Мало хто знає, що Мануель Аарон встиг спробувати себе не тільки в якості шахіста – він зарекомендував себе досить непоганим журналістом. Його перу належить ‘Dubai Olympiad’ 1986-го і цілий ряд статей в газеті ‘The Hindu’. Син Мануеля, Арвін Аарон (Arvin Aaron), також чимало досяг успіху на журналістському терені.