Ірина Слуцька

Фотографія Ірина Слуцька (photo Irina Slutskaya)

Irina Slutskaya

  • День народження: 09.02.1979 року
  • Вік: 38 років
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

Серед блискучої плеяди зірок вітчизняного спорту далеко не всі можуть похвалитися тим, що їх біографія продовжує викликати інтерес і по завершенню виступів. Ірина Слуцька, сім разів вигравала Чемпіонати Європи з фігурного катання, двічі – Чемпіонати світу, яка завоювала дві олімпійські медалі, в даний час стала популярною телеведучою, продовжує виступати в льодових шоу, виховує двох дітей, і її прізвище нерідко з’являється в заголовках новин.

На ковзанці не застуджуються

Ірина народилася в Москві 9 лютого 1979 р. Її батько, Едуард Слуцький, викладач автомобільного технікуму, а мати, Наталія Слуцька, інженер, очікували народження сина, якого хотіли назвати Іллею, однак народилася дівчинка. Ірина в дитинстві часто застудилася, і бабуся в чотири роки відвела її в секцію фігурного катання спортивного клубу ‘Москвич’; одночасно обдарована дівчинка почала займатися хореографією. У шість років Ірина стала тренуватися під керівництвом Жанни Громовий і вже через два роки отримала медаль на дитячих змаганнях. Першою серйозною перемогою була бронза на Чемпіонаті СРСР серед юніорів (1991 рік). Серед перемог Слуцької на престижних юніорських змаганнях — восьме місце (1992 р.) і золото (1993 р.) на Чемпіонатах світу.

У 1996 році Слуцька, вже перейшовши в категорію дорослих спортсменок, здобула перемогу на Чемпіонаті Європи та бронзу на Чемпіонаті світу. Її довільна програма з унікальним каскадом з потрійного сальхова і потрійного риттббергера була визнана кращою на Чемпіонаті світу в 1997 році, хоча загальна сума балів принесла лише четверте місце.

Проте сезон 1998-1999 року став невдалим для дворазової чемпіонки Європи. На Олімпіаді в Нагано через падіння Ірина стала лише п’ятою. Хоча через місяць з цією ж програмою вона виграла срібло на Чемпіонаті світу в наступному році їй не вдалося выиграт

ь жодного змагання. Слуцька всерйоз подумувала про те, щоб піти з фігурного катання. Величезну моральну підтримку Ірині в той час надав її майбутній чоловік Сергій Міхєєв. Вже в наступному сезоні вона підготувала та показала унікальну програму. Що входить в неї каскад з потрійного лутца і потрійного риттбергера і приніс перемогу на російському і європейському чемпіонаті, а також друге місце на Чемпіонаті світу з найвищою оцінкою (6,0 по тодішній системі оцінювання). Вершиною спортивних досягнень Ірини Слуцької став 2002 рік, коли вона з мінімальною перевагою поступилася перше місце на Олімпіаді в Солт-Лейк-Сіті і нарешті виграла Чемпіонат світу.

Однак 2003 рік ледь не став завершенням зіркової кар’єри. Спочатку тяжко захворіла мати Ірини, потім серйозні проблеми зі здоров’ям почалися у самій фігуристки. Медики діагностували васкуліт, або звуження судин, і порадили Слуцької уникати холоду, стресу і фізичних навантажень, тобто фактично перестати займатися улюбленою справою. Ірина пройшла серйозний курс лікування, боролася не лише з симптомами хвороби, але і з побічною дією гормональних препаратів, і виступила на Чемпіонаті Європи в Дортмунді, але стала лише дев’ятою – як вона сама зізнавалася, навіть надіти черевики на розпухлі ноги було дуже важко. Проте в 2005 році Слуцької вдалося стати першою на чемпіонатах Росії, Європи і світу.

У 2006 го

ду, після сьомої перемоги на Чемпіонаті Європи та бронзової медалі на Олімпіаді в Турині, Ірина не поїхала на першість світу і оголосила про припинення спортивної кар’єри. У спортивному доробку Слуцької зберігаються 40 золотих, 21 срібна і 18 бронзових медалей. Вона стала семикратной чемпіонкою Старого Світу, перевершивши легендарну Катаріну Вітт, яка вигравала цей титул шість разів

Не льодом єдиним

Освіта Ірини Слуцької було типовим для більшості спортсменів: у 2000 році вона отримала диплом Академії фізичної культури в Москві, однак пробувати себе в ролі тренера не стала. У 2006 році Слуцька закінчила курси провідних телебачення. Її дебютом стала участь у телевізійному шоу «Зірки на льоду», потім в «Льодовиковому періоді’. У 2008 році Ірина виступила як учасниця цього проекту в парі з хореографом Гедімінасом Тарандой, потім знову повернулася до ролі телеведучої. Крім того, вона є провідною блоку спортивних новин Першого каналу, пробувала себе і в ролі спортивного коментатора.

Припинивши брати участь у змаганнях, Ірина Слуцька не попрощалася з виступами на льоду. Колишня чемпіонка бере участь у різних льодових шоу, наприклад, в російській версії ‘Винкс на льоду’, ‘Сплячої красуні’, ‘Королі на льоду», нещодавно поставленому льодовому виставі ‘Анастасія’. Ірина пробувала себе і в кінематографі: ще у 2006 році про неї була знята документальна

стрічка ‘Гарячий лід Ірини Слуцької’, вона грала в епізоді у фільмі ‘Троє і сніжинка’ (2007), а також виконувала роль тренера в серіалі ‘Жаркий лід’. Ірина була в числі факелоносців Олімпійського вогню в Москві. Вона є послом Олімпіади – 2014, працює з дітьми із спортивних шкіл і дитячих будинків, проводить майстер-класи.

Про особисте життя Ірини Слуцької ходили (і продовжують ходити) найнеймовірніші чутки. Можливо, це пов’язано з тим, що її чоловік Сергій Міхєєв не любить показуватися на публіці. Історія їх кохання дуже романтична. Вони познайомилися в підмосковному будинку відпочинку, коли Ірині було всього 16 років. Сергій був старше її на вісім років і спочатку дівчина не дуже ним зацікавилася. Однак він оточив Ірину атмосферою турботи і тепла, а в невдалому для неї 1999 році наполіг на тому, щоб вона продовжила тренування. В серпні цього ж року вони одружилися. Міхєєв, колишній боксер, в цей час працював на не дуже престижній роботі – займався загально-фізичною підготовкою з дітьми, що він продовжує робити до теперішнього часу. Їх шлюб був зустрінутий з подивом; сама ж Ірина вважає своє сімейне життя щасливим. Відразу ж після завершення спортивної кар’єри вона народила сина Артема (2007 рік), а в 2010 році – дочка Варю. Правда, поки що ніхто з них фігурним катанням не захопився, однак обидва займаються музикою, а Артем співає і танцює в дитячому музичному театрі.