Ігор Яновський

Фотографія Ігор Яновський (photo Igor Yanovsky)

Igor Yanovsky

  • День народження: 03.08.1974 року
  • Вік: 42 роки
  • Місце народження: Владикавказ, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

У чемпіонаті Франції — 68 матчів, 2 голи. За збірну Росії зіграв 26 матчів, забив 1 гол. Учасник чемпіонату Європи-96 (2 матчі).

Вихованець школи «Спартак» (Орджонікідзе). Виступав за «Автодор» Владикавказ (1990 — 1992), «Спартак-Аланія» Владикавказ (1993 — 1998), «ПСЖ» Франція (1998 — 2001), ЦСКА (2001-2003), «Аланія» (2004), з літа 2005 року у французькому «Шатору» (2-й дивізіон). Чемпіон Росії 1995 року. Срібний призер чемпіонату Росії 1996 року. Віце-чемпіон Франції-1999/2000. Фіналіст Кубка французької Ліги 1999/2000 року.

У чемпіонаті Франції — 68 матчів, 2 голи. За збірну Росії зіграв 26 матчів, забив 1 гол. Учасник чемпіонату Європи-96 (2 матчі).

&nbsp3 серпня 1998 року підписує контракт з французьким «ПСЖ», який заплатив за нього $5 мільйонів «Аланії». Чесно кажучи клуб багатий, але без особливих амбіцій. Як би керівництво не изгалялось, а той успіх середини 90-х так і залишається білою плямою в сірій смузі невдач клубу. Виступи на внутреней арені тільки підтверджують закономірність європейських невдач. Але переходив Яновський ще в той ПСЖ, який двома роками раніше взяв Кубок Кубків. А він був тоді лідером владикавказ клубу і одним з кращих півзахисників російського чемпіонату. За манерою гри був схожий на Еффенберга або Бекхема і був класичним лівим опорним півзахисником.

У першому ж сезоні 98/99 проявив себе дуже вдало, провівши більше всіх матчів серед польових гравців (31 в чемпіонаті, 2 КК). Але якраз у той час почалося змінюватися керівництво клубу і по ходу сезону тренерський місток змінили Артур Жорже і Жиррес. Змінив позицію і Яновський, ставши лівим захисником.

У 99/00 ПСЖ очолив Бержероо і Яновський на першу половину сезону пішов у тінь, хоча під кінець сезону знову повернув себеместо в основі. Цікавий той факт, що зміна тренера чомусь завжди боляче б’є по російських легіонерів. Керівництво хотіло позбутися від нього, продавши в «Динамо» М, але далі чуток справа так і не пішла. У підсумку клуб став віце-чемпіоном. А в фіналі Кубка Ліги ПСЖ несподівано поступився «Геньону» з другого дивізіону.

У 00/01 клуб тренував вже Луїс Фернандес, який місця в складі росіянину не знаходив (14 в чемпіонаті, 4 в ЛЧ). Фернандес хотів звільнити легионерскую позицію для бразильця Вампеты, але Яновський хотів грати напередодні ЧС-2002. Клуб хотів сплавити його куди-небудь, але тут вже уперся сам футболіст. Були варіанти з «Тулузою» (самий реальний, але вона по ходу вилетів у другий дивізіон), «Седаном» і «Лансом». У підсумку він дограв сезон у Парижі, але вже влітку 2001 підписав 5-річний контракт з московським ЦСКА. Після 3 років у Франції варто залишатись там. Можливо сезон у клубі середнячкові допоміг би Ігорю засвітиться і перейти в сильніший клуб (Мостовий та перебування в «Кані» та «Погоди»). Перехід в ЦСКА, можливо, тільки зараз здається вдалим. Але тоді говорити про чемпіонські амбіції армійців було не прийнято, при живих «Спартаку про «Локо» (хто ж знав, що перший розвалиться!).

Все ж кар’єра у Франції є загалом одним із кращих кар’єр росіян в цьому чемпіонаті. Пограти в одному клубі з Анелькою і Окочей багато чого коштує. Фактично, на Захід можна потрапити лише один раз, а Яновському це вдалося двічі. Влітку 2005 року він знову перейшов у Францію під второлиговский «Шатору». Звичайно, в новому клубі ми навряд чи скоро побачимо Ігоря знову у вищому дивізіоні, але хто його знає…