Гері Габелик

Фотографія Гері Габелик (photo Gary Gabelich)

Gary Gabelich

  • День народження: 29.08.1940 року
  • Вік: 69 років
  • Місце народження: Каліфорнія
  • Дата смерті: 26.01.1984 року
  • Громадянство: США Сторінок:

Біографія

Габелик встановив рекорд швидкості на суші, за всіма правилами Міжнародної автомобільної федерації (FIA), на ракетному автомобілі ‘Blue Flame’ (‘Блакитне полум’я’) 23 жовтня 1970-го. Рекорд був поставлений на висохлому солоному озері Бонневілль, недалеко від Уэндовера, штат Юта (Wendover, Utah).

Гері Габелик народився 29 серпня 1940-го, виріс на півдні Каліфорнії (California) і навчався в Політехнічному ліцеї Лонг-Біч.

Юний Гері всіма своїми фібрами відчув, як у Південній Каліфорнії наростає інтерес до гонок, і подружився з багатьма відомими гонщиками тієї епохи, в тому числі з драгрейсером Томом МакЭвеном (Tom McEwen). Найближчої трасою для Габелика була ‘Lions Drag Strip’, поруч з Лонг-Біч (Long Beach). Майбутній рекордсмен багато чого перейняв від легенди дрег-рейсингу Джо Рита (Big Joe Reath).

Габелик одружився на Мері Рей Ремсі, яка була старша за нього на шість років. Вона закінчила Середню школу Пало-Альто в Каліфорнії в 1964-му і переїхала в Лонг-Біч у 1968-м. Поповнення в родині сталося на початку 1980-х, коли на світ з’явився Гай Майкл Габелик. Мері була стюардесою, а потім стала членом міської ради в Лонг-Біч.

В юні роки Гері доставляв на фургоні ‘Volkswagen Kombi’ замовлення з аптекарського магазину ‘Vermillion’. Пізніше він подався на роботу в аерокосмічну компанію ‘North American Aviation’, яка після злиття в 1967-м з корпорацією ‘Rockwell-Standard’ стала носити ім’я ‘North American Rockwell’. Габелик починав кар’єру з поштового відділення, де залишався довгих дев’ять років і змінив кілька посад, починаючи з адміністративного помічника.

Нарешті, в 1968-1968 рр. Габелик підключився до програмі «Аполлон’, де повинен був брати участь у різних тестових проектах. Як свідчить пам’ятна табличка, видана сім’ї автогонщика в 2001-му, Гері займав у програмі посаду ‘космонавта-випробувача’.

На відміну від реальних космонавтів, ‘тестери’ не літали в космос, але відчували герметичні кабіни на міцність, дозволяли фіксувати межі людської витривалості і відслідковувати стан організму в екстремальних умовах. Крім того, перед випробувачами, включаючи Гері, стояло непросте завдання — перевірити санітарно-гігієнічний блок, і тема ця аж ніяк не була з розряду найбільш обговорюваних на телебаченні.

Параметри Габелика точнісінько збігалися з статурою астронавта Воллі Ширра (Wally Schirra) з програми ‘Меркурій-Атлас-7’. Астронавт-випробувач протестував масу всього для Ширра, перш ніж останній приступив до оперативного використання обладнання. Проект ‘Меркурій’ завершився на початку 1960-х, і продовжив свою кар’єру Ширра став командиром космічного корабля «Аполлон-7′ і першою людиною у світі, який здійснив третій політ.

Автогонщик Габелик, ‘пілотували’ 11-метровий ‘Blue Flame’ вагою 2.2 тонни, побив рекорд швидкості на суші в 1970-му, коли досяг середньої швидкості 622.407 милі в годину (1001.667 км/год) на ‘мілі з ходу’ і 630.388 миль в годину (1014.511 км/год) на ‘кілометрі з ходу’. Сила тяги двигуна під час цієї спроби варіювала між 13000 фунтів (5900 кг) і 15000 фунтів (6800 кг). Максимальна швидкість склала приблизно 650 миль в годину (1050 км/год) у першому заході.

Згідно з правилами Міжнародної автомобільної федерації, показник швидкості по суші зараховується після двох заходів та вимірювання в кілометрах і милях. Два відповідних показника усереднюються для запису офіційного часу і швидкості. Крім того, обидва заїзду повинні відбутися протягом однієї години.

У своєму першому заході Габелик показав середню швидкість 629.412 миль в годину (1013 км/год), у другому — 631.367 миль в годину (1016 км/год). Середній показник, 630.388 миль в годину (1015 км/год), став новим рекордом швидкості на суші за всіма канонами Міжнародної автомобільної федерації.

Так уперше був перевищений поріг в 1000 км/год (621 миль у годину), і рекорд Гері протримався до 1983-го, поки Річард Нобл (Richard Noble) не осідлав свій реактивний автомобіль ‘Thrust 2’. У жовтні 1997-го поріг швидкості по суші на болідах зупинився на рекордній позначці 1227.99 кілометра в годину. Британський автомобіль ‘ThrustSSC’, з турбовентиляторными двигунами, нині єдиний, кому вдалося офіційно подолати звуковий бар’єр.

У 1969-му Габелик поставив рекорд — 200.44 милі в годину (323 км/год) — по дрег-рейсингу на човнах в заїзді на дистанцію в 402 метри (чверть милі). Не варто, однак, плутати досягнення з рекордом Дональда Кемпбелла (Donald Campbell), який діяв за правилами Міжнародного союзу водно-моторного спорту і 23 липня 1955-го на турбінному гідроплані ‘Bluebird K7’ встановив рекорд швидкості на воді — 200 миль/год (322 км/ч).

Гері серйозно постр

адал в 1972-му, в результаті аварії під час експериментального заїзду на чверть милі на ‘Funny Car’, яка вийшла з-під контролю на швидкостях під 180 миль на годину (290 км/ч). У Габелика практично відірвало ліве передпліччя. Ліва нога постраждала так сильно, що навіть через рік гонщик, як і раніше, залишався з гіпсовою пов’язкою.

Цей інцидент поклав кінець гоночної кар’єрі, і Габелик зосередився на будівництві нових надзвукових автомобілів. На початку 1980-х Гері і Тому Даніел заснували корпорацію ‘Rocketman’, головною метою якої стало проектування і створення автомобіля, здатного розвинути швидкість до 800 миль на годину (1287 км/год). Проект отримав назву ‘American Way’, але його розвиток було перервано смертю Габелика.

26 січня 1984-го Гері розбився на смерть в результаті аварії на мотоциклі.

Габелик брав участь у зйомках бойовика ‘Joyride to nowhere’ 1977-го і знявся в документальному фільмі ‘One Second from Eternity: The History of the Land Speed Record’ в 1971-м. Він і його сім’я зіграли в телегрі ‘Family Feud’ з Річардом Доусоном ( Richard Dawson), і Габелик вручив в ефірі провідному ключ від міста Лонг-Біч, штат Каліфорнія.

У 2008-му Габелик був введений в Зал слави мотоспорту Лонг-Біч. Урочиста церемонія пройшла перед Виставковим комплексом на Пайн-Авеню. Церемонію посвяти провела вдова автогонщика, Мері Рей Ремсі, яка після восьми років служби в міській раді Лонг-Біч пішла у відставку в 2012-м