Федір Федоров

Фотографія Федір Федоров (photo Fedor Fedorov)

Fedor Fedorov

  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Новачок хокейного «Динамо» Федір Федоров в бесіді з кореспондентом «Спорт сегодня» розповів про свою кар’єру в Швеції, в Ярославлі і зізнався, що не стежив за тим, як його сватали в національну збірну.

    Федір Федоров раніше більше нагадує американця, ніж російського людини. І по зачісці, і за манерою одягатися, і з акценту. Та й відповіді на питання у нього, як у американського спортсмена. Короткі і багатофункціональні. Тобто одним виразом можна відбити всі інтерв’ю. Але, врешті-решт, він, здається, «загорівся».

    — Довго думали перед тим, як повернутися в чемпіонат Росії?

    — Ні. У Швеції мене нічого не влаштовувало, так що приїхав сюди.

    — Як ви взагалі там опинилися?

    — Після того, як мене «відчепили» з Ярославля, я поїхав туди, до тренера, якого знав (Дейв Кінг – прим. А. Ш.).

    — Від Ярославля залишилися неприємні спогади?

    — У мене зараз новий сезон, нова команда. Навіщо згадувати старе? Я йду вперед.

    — Але чим для вас був шведський чемпіонат? Просто можливістю продовжити кар’єру або випробуванням новим сильним турніром?

    — Я там повернувся до того, що вмів робити. У Кінга провів два хороших місяця, наприклад, став лідером команди за очками. Мені все пішло на користь.

    — Повернулися до того, що вміли робити. Це те, що вам не дозволяли в Ярославлі?

    — Кінг мене правильно використав. Давав мені робити все, що я вмію. Мені 26 років, переучуватися складно. Я виходив в численномбольшинстве, та взагалі у мене було достатньо ігрового часу.

    — Загалом, ви отримували задоволення від гри в хокей. З чим це можна порівняти? З грою за «Спартак», магнітогорський «Металург»?

    — Та ні з чим порівняти не можна. Я був в іншій країні, де грають в несхожий хокей.

    — Цікаво, що за пару сезонів, що ви провели в Росії, ніхто не може зрозуміти, який ви нападник. Хтось вважає вас силовим форвардом, який вміє руйнувати. У «Спартаку», наприклад, робили ставку, як на бомбардира. Скажіть, хто ви? У Ярославлі от не зрозуміли.

    — Якщо не зрозуміли, тоді не треба тренувати. Всі фахівці, з якими я співпрацював до цього, знали, як мене використовувати.

    — Володимир Крикунов розібрався?

    — Ми ще працюємо над цим, до початку чемпіонату багато часу.

    — Але під час передсезонного турніру у вас не виникало думки, що знайшли свою команду? І тепер все буде нормально.

    — Я над цим не замислююся. Просто роблю свою справу.

    — Усі тренери, з якими ви працювали в Росії, відзначали ваш складний характер. У «Динамо» ще йде притирання?

    — Я не знаю, хто вважав мене людиною зі складним характером. Хто це казав?

    — Ті, з ким ви працювали в Магнітогорську і Ярославлі.У мене в спілкуванні жодних проблем не було.

    — І немає проблеми з адаптацією в новому колективі, в тому ж «Динамо»?

    — У мене взагалі немає ніяких проблем. Все класно.

    — Цікаво, але перший раз за розмову ви посміхнулися тільки зараз.

    — У нас йде тренувальний процес. Працюємо з ранку до вечора. Втомився. Буду посміхатися, коли сезон закінчиться.

    — Стежили за тим, що відбувалося навколо вас і національної збірної? Начебто Сергій Федоров не їхав в команду з-за того, що вас туди не запрошували.

    — Чесно кажучи, я не в курсі, що тут обговорювали. Скажу, що, якщо мене запросять у збірну, приїду.

    — Ні образи, що не викликали на московський чемпіонат світу?

    — Не викликали, значить не викликали. Це не моя турбота. І всі політичні рухи, що відбувалися навколо цього, мене не стосуються.

    — Ваша кар’єра в Національній хокейній лізі завершена?

    — Я зараз про це не думаю. Всі думки про Росію.

    — Але ви туди повернетеся, якщо запропонують контракт?

    — У мене були пропозиції від багатьох команд, але не влаштували умови.

    — Питання в грошах?

    — Ні. Мені пропонували двосторонні контракти. А з ними в НХЛ робити нічого.

    — У цьому сезоні в Росію повернулося чимало гравців з Північної Америки. Як ви вважатаете, чому це відбувається?

    — У мене є своя думка з цього приводу. Клуби стали притягувати молодих хлопців, пропонувати їм хороші контракти. Хокеїстам мого віку вже не пропонують нормальних грошей, це нікому не потрібно. За два роки в НХЛ багато чого змінилося. Це вже не та ліга, що була раніше. Є «зірки», на яких робиться ставка, і є молодь.

    — Олег Саприкін вважає, що до росіян там зневажливе ставлення. Ви відчували таке?

    — Звичайно, важко, якщо ти не в своїй країні. Але якийсь дискримінації я не відчував. Хоча тобі в обличчя ніхто нічого не скаже.

    — Можна відчути.

    — Все можна відчути, але, повторю, в обличчя ніхто нічого не говорив.

    — Зараз ви в «Динамо». Перед підписанням контракту проаналізували ті помилки, що здійснювали в Ярославлі, щоб не повторити їх в Москві?

    — У мене була єдина помилка в Ярославлі – я не послухав самого себе.

    — Як це?

    — Так. Треба було слухати себе, а не людей навколо. Тоді б все було нормально.

    — «Динамо» здатне вирішити поставлені на сезон завдання? Це, ймовірно, буде…

    — …мене не цікавлять завдання. Я виходжу на лід робити свою справу в кожній зустрічі. Не вмію обговорювати ці російські питання про завдання.