Ерік Табарли

Фотографія Ерік Табарли (photo Eric Tabarly)

Eric Tabarly

  • День народження: 24.07.1931 року
  • Вік: 66 років
  • Місце народження: Нант, Франція
  • Дата смерті: 12.06.1998 року
  • Громадянство: Франція

Біографія

Французький мореплавець, гонщик і рекордсмен, мандрівник, яхтсмен. Загинув в Ірландському морі під час шторму в 1998 році. Табарли пам’ятають як відважного невтомного яхтсмена, саме його заслугою вважається те, що вітрильний спорт у Франції з елітного перетворився на масовий. Еріка Табарли називають «батьком французького яхтингу’.

Народився Ерік Марсель Гай Табарли (Éric Marcel Guy Tabarly) в 1931 році у французькому Нанті (Nantes). Його рідні були потомственим яхтсменами, і Ерік з раннього дитинства почав виходити в море.

У 1938 році батько Еріка, військовий моряк, придбав яхту ‘Pen Duick’ (буквю ‘Синиця’). Це було судно з довгою історією – побудована в 1898 році, воно змінило більше десятка власників і кілька разів змінювало назву. Вперше на борт ‘Pen Duick’ маленький Ерік зійшов у віці 7 років, і з тих пір він ніколи не розлучився з цим судном – навіть помер Ерік на борту свого ‘Pen Duick’.

У роки Другої світової човен довго стояла без діла, занурена в мул. Пізніше батько Еріка не знайшов у собі сил або бажання ремонтувати її і махнув на неї рукою. Проте молодому Еріку ‘Pen Duick’в його жалюгідному стані просто не давав спокою – він просто горів ідеєю реставрувати судно і

стати його капітаном. До того часу сам Ерік, за сімейною традицією, став військовим моряком.

Так, у середині 1950-х Ерік Табарли став 15-м за рахунком і останнім власником яхти ‘Pen Duick’. У 1956-му він почав у вільний від служби час займатися човном – і до квітня 1958 року ‘Pen Duick’ був готовий до експлуатації. Відомо, що на відновлення Ерік витрачав всі свої заощадження, не кажучи вже про час. Так, Табарли повністю перебрав і перестелил палубу, перелицював і обшив заново корпус, відновив інтер’єр і зміцнив корпус новим тоді матеріалом у суднобудуванні – склопластиком. Яхта повністю переродилася, і гордий молодий капітан почав виходити на ній в море.

У 1964-му Табарли виграв на своїй яхті одиночну Трансатлантичну гонку, за що трохи пізніше отримав Орден Почесного легіону (Order of the Legion of Honour). Це був лише початок успіхів у рега

тах – у 1960-х і 1970-х Табарли виграв ще чимало гонок, принісши своє країні справжню морську славу. Крім слави, Табарли зробив для Франції і ще дещо що саме він вважається головним популяризатором вітрильного спорту в країні, саме завдяки Еріку Табарли яхтинг перестав вважатися елітним дозвіллям, а став досить популярним масовим спортом.

Ерік встановив кілька рекордів у поодиноких вітрильних перегонах, він переміг у Тихоокеанської перегонах і Трансатлантичної, і кожне його досягнення викликало нову хвилю інтересу французів до вітрильного спорту.

Ерік Табарли став легендою ще за життя, але слава його не цікавила і не псувала – він просто продовжував любити море.

Ті, хто знав Еріка, говорили, що він був прекрасним оповідачем, і його історії про морях і мореплаваниях були напрочуд гарними. Ерік любив працювати – він завжди сам і

із задоволенням ставив вітрила, налягав, якщо потрібно, на весла і драїв палубу.

Його пристрастю і любов’ю були старовинні вітрильники — складні технічні споруди, набагато більш незручні в управлінні, ніж сучасні парусні судна. Ерік любив їх як би ностальгічно.

Величезна кількість людей вважає Еріка Табарли своїм вчителем і натхненником, а тому за ним сумувала через вся країна, коли в 1998 році великого французького мореплавця не стало.

Так, 12 червня 1998 року з’явилася інформація, що Ерік Табарли загинув в Ірландському морі (Irish Sea). Разом з ним на борту ‘Pen Duick’ знаходилося ще четверо людей – його друзі. Так, 66-річний Ерік був збитий гиком з палуби і опинився у воді. Спроби друзів врятувати його, на жаль, ні до чого не привели.

Дивно, але незадовго до того, в травні того ж 1998-го капітан відзначив 100-річчя свого судна – яхти ‘Pen Duick’.