Дієго Агірре

Фотографія Дієго Агірре (photo Diego Aguirre)

Diego Aguirre

  • День народження: 13.09.1965 року
  • Вік: 51 рік
  • Місце народження: Монтевідео, Уругвай
  • Громадянство: Уругвай
  • Original name: Diego Vicente Aguirre Camblor

Біографія

Став знаменитим після свого переможного гола у фіналі Кубка Лібертадорес, який приніс «Пеньяролю» в 1987 році п’ятий титул клубних чемпіонів Південної Америки. Надалі не зміг подолати репутацію гравця, «подає надії». Завершив кар’єру гравця у віці 33 років і розпочав кар’єру тренера. Привів «Пеньяроль» до перемог в чемпіонаті Уругваю в 2003 і 2010 роках.

Почав кар’єру в «Ліверпулі» з Монтевідео в 1985 році. Вже в наступному році був куплений «Пеньяролем», з яким молодий гравець моментально став чемпіоном Уругваю. В наступному році Агірре став справжнім ідолом вболівальників чорно-жовтої команди: його гол у ворота «Америки Калі» приніс «Пеньяролю» п’яту перемогу в Кубку Лібертадорес. На молодого гравця звалилася величезна слава, йому пророкували майбутнє нового Франческолі.У 1988 році Агірре купила італійська «Фіорентина». Він зіграв 4 матчі в Кубку Італії, в яких навіть забив один гол і отримав від уболівальників банера: «Forza Aguirre!» Намічалося хороша зв’язка з Роберто Баджо. Однак тренер «Фіорентини» Ерікссон не був вражений уругвайцем і навіть жодного разу не випустив його в матчах Серії A. Після півроку в «Фіорентині» Агірре вирішив переїхати в грецький «Олімпіакос».У Греції Дієго Агірре почав досить непогано, проте невдовзі на нього стала впливати досить вільне життя в Афінах і він став демонструвати все менш вражаючу гру. Фахівцям не подобалася і досить крихка статура гравця, з-за якого він отримав прізвисько «хлопчик». Зрештою стався інцидент з виявленим в крові Агірре допінгом і він покинув «Олімпіакос».Diego Aguirre en Punto Penal — 1 Подальша кар’єра Дієго була ознаменована частими змінами команд. За Агірре тяглася слава завойовника Калі, але він таки не зміг переступити рубіж «подають надії». Він виступав за великі команди («Інтернасьонал», «Індепендьєнте», «Сан-Паулу»), що запрошували його, по всій видимості, саме за рахунок заробленого в «Пеньяроле» реноме, але ніде не виправдовував очікувань. Виступаючи в «Сан-Паулу» в 1991 році уругваєць показував цілком пристойний футбол (3 голи у 8 матчах чемпіонату, 2 голи в 4 матчах Кубка Бразилії), але все одно був змушений досить скоро покинути команду.У 1995-1996 рр. виступав за що став йому рідним «Пеньяроль» і виграв ще 2 титулу чемпіона Уругваю («Пеньяроль» тоді домінував у чемпіонаті, вигравши поспіль 5 турнірів), але навіть тут він не зміг затриматися довше пари сезонів.Завершив кар’єру гравця в 1999 році.У Агірре, вже є досить пристойний тренерський досвід. У 2003 році привів «Пеньяроль» до перемоги в чемпіонаті Уругваю. У 2009 був призначений тренером молодіжної збірної Уругваю, однак скоро покинув її заради «Пеньяроля». Перша половина 2010 року була чудовою для його команди — «Пеньяроль» стартував у Клаусуре сезону 2009/2010 з 12 перемог і достроково виграв другий етап чемпіонату країни. У 13 турі «Ауринегрос» зіграли внічию 0:0 з «Насьоналем», а потім виграли ще 2 гри. Таким чином, в Клаусуре «Пеньяроль» втратив лише 2 очки, а в трехматчевом протистоянні з переможцем Апертури тим же «Насьоналем» зумів вирвати підсумкове чемпіонство.