Дін Сондерс

Фотографія Дін Сондерс (photo Din Saunders)

Din Saunders

  • День народження: 21.06.1964 року
  • Вік: 52 роки
  • Місце народження: Суонсі, Уельс, Великобританія
  • Громадянство: Великобританія
  • Зріст: 173 см
  • Оригінальне ім’я: Дін Ніколас Сондерс
  • Original name: Dean Nicholas Saunders

Біографія

За три неповних сезони в «Дербі» Дін забив 42 голи, і не забудьте додати до них десять м’ячів, забитих в Кубку Ліги. Взагалі варто сказати, що результативність Сондерса була особливо висока в кубкових турнірах; так, в одному тільки Кубку Англії він має на своєму рахунку 19 взяттів воріт за кар’єру.

Валлійська бомбардир-мандрівник Дін Сондерс

Дивна ця збірна Уельсу. Відмінні гравці, що грають як в британських чемпіонатах, так іноді і за кордоном, а успіхів національної команди на міжнародній арені як не було так і немає. Валлійці раз за разом провалюють великі турніри, і навряд чи ця серія скоро урветься, особливо після відходу з футболу відомого нападника Діна Сондерса, пограв за кар’єру в 12 різних клубних командах, а за національну збірну зіграв 75 матчів (22 голи).

Дін Сондерс народився 21 червня 1964 року в Суонсі, де, як часто буває, і осягав ази футболу. Першим його клубом був, природно, «Суонсі», професійний контракт з яким Дін підписав (на три роки) незабаром після свого 18-річчя. Однак дебютував Сондерс лише в наступному сезоні, забивши три голи у 19 іграх. Сезон 1984/85 Дін почав в основі, забив 9 м’ячів, але в березні 1985 року чомусь був зданий в оренду до кінця сезону принциповому супернику «Кардіфф Сіті», де нічим не відзначився.

У серпні 1985 року Сондерс став гравцем англійського «Брайтон енд Хов Альбіон». Забивши в першому ж сезоні за «Брайтон» 15 м’ячів, Дін потім знизив результативність. Але на нього і тут знайшовся покупець — у березні 1987 року «Оксфорд Юнайтед» заплатив за нападника 60 тисяч фунтів. В «Оксфордах» Сондерс продовжив забивати за своїм звичайним графіком (три гри — більш ніж один гол) і привернув до себе увагу «Дербі Каунті». Новий перехід відбувся, як це часто буває в Англії, посеред сезону, 28 жовтня 1988 року, і був відразу оцінений в мільйон фунтів (!).

За три неповних сезони в «Дербі» Дін забив 42 голи, і не забудьте додати до них десять м’ячів, забитих в Кубку Ліги. Взагалі варто сказати, що результативність Сондерса була особливо висока в кубкових турнірах; так, в одному тільки Кубку Англії він має на своєму рахунку 19 взяттів воріт за кар’єру.

Коротше кажучи, Сондерс став визнаним бомбардиром, і мэнэджер знаменитого «Ліверпуля» Грем Сунесс знав, кого купував, а Дін знав, куди переходив (в «Ліверпулі» вже більше десятка років, з перервою, блищав інший валлійська нападник Йан Раш, а місце другого центрфорварда як раз звільнив англійська бомбарди

р Пітер Бірдслі, який пішов в «Евертон»). Ця угода відбулася в липні 1991 року, і «Дербі», що вилетів з еліти, наварив на неї прибули майже два мільйони фунтів.

У «Ліверпулі» Сондерс дебютував у першому турі чемпіонату 1991/92 проти «Олдхема», в тому ж матчі вперше в стартовому складі мерсисайдців з’явилися Марк Райт, Марк Уолтерс і Стів МакМанаман. Оновлена команда виграла 2:1. Але реформи даром не проходять, і саме в тому сезоні почався відносний занепад мерсисайдського клубу, і навіть 10 голів провів всі матчі чемпіонату Сондерса не могли перешкодити занепаду. Був виграний «лише» Кубок Англії (у фіналі з рахунком 2:0 перемогли «Сандерленд», а Дін відзначився до того двома забитими м’ячами).

У «Ліверпулі» вирішено було знову зробити ставку в нападі на задвинутых було близьке запас Барнса, Раша і Уолтерса, ну а наш герой був проданий… Продан 10 вересня 1992 року (про трансфери по ходу сезону ми вже говорили) у «Астон Віллу» за 2,3 мільйона фунтів, встигнувши до того ще раз відзначитися за «Ліверпуль» в чемпіонаті.

У «Віллі» Сондерс склав пару в нападі Дуайту Йорку, бірмінгемська команда в тому сезоні чинила гідний опір разошедшемуся в Прем’єр-Лізі не на жарт «Манчестер Юнайтед». Дін дебютував 13 вересня 1992 року у виїзному матчі проти «Лідса» (1:1), а через шість днів в Бирмингэме зробив дубль у ворота свого попереднього клубу («Вілла» перемогла 4:2). У наступних двох виїзних іграх поспіль Сондерс також зробив по дублю, обидва рази принісши бирмингэмцам перемогу з рахунком 3:2. У тому сезоні всі голи валлійця здебільшого були переможними.

Наступний сезон Дін проводив набагато гірше: зробивши в лютому 1994 року хет-трик у ворота «Суиндона», Сондерс зупинився на позначці в 10 м’ячів в Прем’єр-Лізі, і його бомбардирський хист «ожив» лише на мить: в кінці березня у фіналі Кубка Ліги був битий «МЮ» — дубль нашого героя, перемога «Астон Вілли» з рахунком 3:1 не дозволили «Юнайтед» виграти всі домашні трофеї в тому році.

Сезон 1994/95 Дін відіграв на високому рівні (півтора десятка голів), і не його вина, що «Вілла» була далека від виграшу будь-якого трофея. Награлася в Британії 31-річний форвард вирішив дізнатися, що таке чемпи

онат Туреччини, і прийняв у липні 1995 року пропозиція «Галатасарая». Швидко прогресуючий стамбульський клуб знайшов можливість заплатити за валлійця 2,35 мільйона фунтів, утворивши в лінії атаки пару Сондерс — Хакан Шукюр, і вигравши з її допомогою чемпіонський титул після дворічної перерви (Дін забив, здогадайтеся самі, скільки… Звісно, 15 м’ячів). Не затримавшись у Південно-Східній Європі (а як ще назвати Стамбул?), Сондерс у липні 1996 року повернувся в Англію, обійшовшись клубу Прем’єр-Ліги «Ноттінгем Форест» всього в півтора мільйона фунтів. Дебютував валлієць в «Ноттингэме» 17 серпня на виїзді проти «Ковентрі» (3:0, начебто почали за здравіє…). Однак з трьома голами Діна і шістьма перемогами в активі «лісники» посіли останнє місце і вилетіли в перший дивізіон. Там після двох голів Сондерса в дев’яти іграх дивізіону і двох голів у Кубку Ліги клуб розірвав контракт з валлійцем.

2 грудня 1997 року Дін уклав угоду з іншою командою першого дивізіону — «Шеффілд Юнайтед», а через чотири дні дебютував у ній на виїзді проти «Норвіча» (1:2). Правда, на відміну від того ж «Ноттингэма» мешканці стадіону «Брамалл Лейн» не змогли претендувати на вихід в Прем’єр-Лігу, незважаючи на 10 голів валлійського ветерана. Зате сам він, схоже, знайшов чергову «свою» команду, забивши у першій половині сезону 1998/99 звичні для себе сім м’ячів в 19 іграх.

Однак і скромний «ШЮ» не став останнім притулком Сондерса… Ви втомилися? Але попереду ще багато цікавого!… Керівництво португальської «Бенфіки», зневірене виграти хоч якісь трофеї з часів 1996 року і запутавшееся в іменах діючих і потенційних форвардів, вирішило звернутися на півроку до послуг уродженого уэльсца, благо що саме західне держава Піренейського півострова є самим різноплемінним у футбольному відношенні, а не яка-небудь інша країна, як думають багато… Так чи інакше, але клуб з Лісабона заплатив у грудні 1998-го за Сондерса 500 тисяч фунтів, і тут історія зі статистикою замовчують, наскільки саме валлієць відплатив «Бенфіці» за зміну обстановки та отримання вражень від ще одного «південного» футболу.

Ми ж перейдемо до заключного етапу кар’єри пр

изнанного бомбардира. Проходив цей етап, як це часто буває, на батьківщині (Англії цілком можна вважати другим домом Діна), а саме в «Бредфорд Сіті». Оформивши відносини з цим клубом 5 серпня 1999 року, Сондерс через два дні дебютував у виїзному матчі проти «Міддлсбро» і став автором єдиного і переможного гола. Знову почали за здравіє, а продовжили як завжди… «Бредфорд» дивом уникнув вильоту з Прем’єр-Ліги, посівши четверту сходинку з кінця. Сондерс ж, граючи в основі, забив ще двічі, причому це були важливі голи вдома, на «Веллі Пэрэйд» — у ворота «Ньюкасла» (перемога 2:0) і «Арсеналу» (2:1).

У зв’язку з відмовою інших англійських клубів брати участь влітку 2000 року в Кубку Інтертото, 17-е місце «Бредфорда» дало йому цю можливість, але команда Сондерса натрапила в одному з півфіналів на санкт-петербурзький «Зеніт» і була бита з загальним рахунком 0:4. Вже одне це стало символом майбутнього провалу команди в наступавшем сезоні 2000/01 (останнє, 20-е місце).

Зігравши десять матчів у Лізі (останній в гостях у «Саутгемптона» 10 лютого 2001 року) та не забивши жодного гола ні в одному турнірі, Сондерс все ж обождал вішати бутси на цвях, і в кінці березня форвард взяв участь у двох матчах збірної Уельсу — відбіркових до ЧС-2002. І хоча «дідусь» Сондерс не забив, але Уельс вирвав дві нічиї — в гостях у вірмен і дому з українцями.

Виступав:

«Суонсі Сіті» (1982/83-1984/85, 49 матчів, 12 голів)

«Кардіфф Сіті» (1984/85, 4 матчі)

«Бригтон» (1985/86-1986/87, 72 матчі, 21 гол)

«Оксфорд Юнайтед» (1986/87-1988/89, 59 матчів, 22 голи)

«Дербі Каунті» (1988/89-1990/91, 106 матчів, забив 42 голи)

«Ліверпуль» (1991/92-1992/93, 42 матчі, 11 голів)

«Астон Вілла» (1992/93-1994/95, 112 матчів, 37 голів)

«Галатасарай» (Туреччина)(1995/96, 27 матчів, 15 голів)

«Ноттінгем Форест» (1996/97-1997/98, 43 матчі, 5 голів)

«Шеффілд Юнайтед» (1997/98-1998/99, 43 матчі, 17 голів)

«Бенфіка» (Португалія)(1998/99, 17 матчів, 5 голів)

«Бредфорд Сіті» (1999/2000, 34 матчі, 3 голи)

Збірна Уельсу 1986-2001 75 матчів (2-й показник в національній історії), 22 голи (4-й результат)

Досягнення:

Командні:

Володар Кубка Англії 1992

Володар Кубка Туреччини 1996