Борис Стукалов

Фотографія Борис Стукалов (photo Boris Stulakov)

Boris Stulakov

  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Керманич дебютанта футбольної прем’єр-ліги томській «Томі» Борис СТУКАЛОВ – відомий фахівець. Працював у волгоградському «Роторі», московському «Динамо», донецькому «Шахтарі», тульському «Арсеналі», а більша частина його тренерської кар’єри пройшла в ставропольському «Динамо», яке, до речі, не так давно припинило своє існування. З цієї сумної теми «Нові Вісті» і почали розмову з головним тренером жителів.

    – Борис Олексійович, стежте за ситуацією в Ставрополі?

    – Ну а як ви думаєте? Мені дуже прикро, що це сталося саме з «Динамо».

    – А що, по-вашому, сталося? З якої причини було ліквідовано кращий клуб Ставропілля?

    – Протягом кількох років як сніжний ком росли борги клубу перед футболістами. Багатьох хлопців обдурили, не заплативши чесно зароблені гроші, а їм, між іншим, треба було годувати свої сім’ї. Жорстка політика президента Професійної футбольної ліги Миколи Толстих по відношенню до «Динамо», яке позбавили статусу професійного клубу, виявилася, на мій погляд, єдино правильним в цій ситуації. Необхідно було покарати клуб, щоб надалі аналогічних прецедентів в російському футболі не виникало. Професійні клуби повинні бути професійними у всіх відносинах. І якщо хтось не витримує встановлених критеріїв, то не має права брати участь у змаганнях першого або другого дивізіонів. Які можуть бути питання?

    – За «Томью» до запрошення на пост головного тренера цієї команди спостерігали?

    – По мірі можливості. Тим більше що в «Томь» мене вже запрошували. Але в 2001-му ставропольське «Динамо», який я тоді очолював, займало першу сходинку в турнірній таблиці зони «Південь» другого дивізіону, тому, природно, на запрошення з Томська відповів ввічливою відмовою. Вдруге мене покликали в Томськ, коли я вже працював у Тулі, але у мене був чинний контракт з «Арсеналом»… В третій раз я не міг відхилити пропозицію, що йшло від перших керівників сибірського клубу, інакше б мене, напевно, просто не зрозуміли…

    – Немає страху перед дебютом у прем’єр-лізі?

    – Ні. В іншому випадку за цю роботу не мало сенсу братися. Є висока відповідальність. «Томь» адже представляє великий регіон, у команди величезна армія вболівальників… А потім, я вже двадцять п’ять років у професії, перерв більше двох місяців не було. Так що досвід великий, буду прищеплювати впевненість в успіху своїм гравцям.

    – Які завдання стоятимуть перед командою в цьому році?

    – На перший сезон поставлено завдання закріпитися у прем’єр-лізі. Для дебютанта дуже важливо витримати прес з боку ЗМІ, вболівальників… «Кубань» в минулому році, незважаючи на величезні грошові вливання, не змогла втриматися в еліті, а ось «Амкару» це вдалося. Чому? Очевидно, що не все вирішують гроші, багато чого залежить від організації гри, від клімату в колективі, від роботи клубу в цілому. По-моєму, ні в якому разі не можна ставити перед командою низькі завдання, це протипоказано з точки зору психології. Безумовно, на даному етапі гнатися за Москвою Томску нереально, але ми постараємося показати зуби.

    – Ну а керівництво що з цього приводу каже?

    – Цілі вижити немає. Жорсткої мети – зайняти певне місце – теж немає. Для початку нам треба адаптуватися в дивізіоні. Зіграємо кілька ігор, подивимося, проаналізуємо, зробимо висновки. Нам належить пройти стадію становлення. Половина наших гравців вже пройшла горнило вищого російського дивізіону, половина – новачки. Моє завдання зараз – створити боєздатний колектив без збиткової психології. Правда, у нас дуже важкий календар на старті. Але, якщо виживемо, станемо сильніше і впевненіше.

    – А якщо не виживете?

    – Внесемо корективи і будемо битися далі

    – Які команди, по-вашому, будуть боротися за медалі в сезоні-2005?

    – Ті, що безбоязно декларують ці завдання. Це шість московських клубів, «Сатурн», «Крила» і «Зеніт». Хоча напевно хтось ще поповнить цей список.

    – Так багато претендентів на три перших місця?

    – А що робити?Зараз дуже складно назвати трійку призерів. Подивіться, які зміни, наприклад, відбулися в «Динамо». Що покажуть підопічні Олега Романцева в сезоні-2005?

    – Ті, кого ви не назвали, будуть боротися за виживання?

    – Будь-яка команда з перерахованих мною може випасти з групи лідерів. Згадайте знову ж таки торішній «Динамо»… Але явних аутсайдерів, на мій погляд, зараз в прем’єр-лізі немає.

    – Ходом підготовки до сезону ви задоволені?

    – Чесно кажучи, не все влаштовує. Де-то були не ті спаринги, не ті судді… В свій час, коли проходив стажування у Валерія Лобановського, навчився все у підготовці планувати до дрібниць. Але, видно, позначився той факт, що мені довелося якийсь час вивчати команду, знайомитися з хлопцями, підтягувати їх форму.

    – Що можете сказати про рівень російського чемпіонату в цілому?

    – Безумовно, він росте. Немає прохідних ігор.

    – А якщо порівнювати його з європейськими першостями?

    – Наш чемпіонат переріс рівень бельгійського, шведського, австрійського чемпіонатів. Я багато спостерігав французький футбол. Думаю, саме з ним нам зараз має сенс проводити паралелі. Ну а до Німеччини, Англії, Італії, Іспанії нам поки далеченько.