Андрій Воронін

Фотографія Андрій Воронін (photo Andrey Voronin)

Andrey Voronin

  • День народження: 21.07.1979 року
  • Вік: 37 років
  • Місце народження: Одеса, Україна
  • Громадянство: Росія
  • Зріст: 179 см
  • Вага: 75 кг

Біографія

Входив до складу збірної U-16. У 1996 у 16-річному віці переходить в юнацьку команду «Боруссії» М (за контрактом 2 роки в молодіжному, рік в аматорській). У першому сезоні забив у чемпіонаті 21 м’яч і потрапив у десятку кращих юніорів Німеччини.

Андрій починав грати в одеському «Чорноморці», потім було «Блакитне море» (відкололася від «моряків»). Входив до складу збірної U-16. У 1996 у 16-річному віці переходить в юнацьку команду «Боруссії» М (за контрактом 2 роки в молодіжному, рік в аматорській). У першому сезоні забив у чемпіонаті 21 м’яч і потрапив у десятку кращих юніорів Німеччини. З ним підписують професійний контракт. Проходить шлях від юніора до гравця заявки. Рідкісний по успішності для пострадянських футболістів спосіб почав кар’єри (схожий на Бута). Не загубився як багато в юніорських команд. Непогано виступав у відбірковому турнірі чемпіонату Європи-94/95 за збірну U-18, а після цього на Батьківщині про нього здавалося забувають.

До речі німецькі журналісти пишуть його прізвище як Voronin, замість Woronin. Тому й називали його спочатку «Форонин», поки не дізналися правильної вимови.

Граючи за юніорів Воронін подружився з Дайслером. У того в той час була шикарна шевелюра і він попросив Андрія підрівняти. Цирульник виявився з Вороніна поганий і довелося Дайслеру ходити деякий час лисим.

У 1997 році екс-тренер Вороніна Майєр очолив головну команду і взяв Вороніна з собою. У першому своєму сезоні В бундеслізі 97/98 починає потрапляти в заявку. У грудні 1997 дебютує в бундеслізі в матчі проти «Баварії». Всього провів 7 матчів і забив 1 гол (перемога над «Кельном» 5:2, 4-й гол на 89-й хвилині). «Боруссія» лише в останньому турі врятувалася від вильоту з бундесліги. У команді тоді грали Еффенберг, Юсковяк, Петерссон, але Андрій серед них не загубився. Здавалося б непоганий початок, яке буде продовжено, проте в наступному сезоні отримує травму і на полі так і не з’являється. Ходили навіть чутки, начебто лікар «Боруссії» радить йому піти з футболу в атлетику. Але Андрій повертається у футбол в сезоні 99/00 і встигає провести в «Боруссії», яка до того часу все ж таки вилетіла в другу бундеслігу, 2 матчі.

Оскільки випав зі складу «Боруссії» вирішує підшукати собі інший клуб. Так на горизонті з’являється середнячок 2-й бундесліги «Майнц-05». За нього платять 75000 дойчмарок (фактично відпустили безкоштовно). Контракт був розрахований на 3 роки. За перший сезон команда змінила 2-х тренерів та Андрій толком так і не заграв, провівши 10 ігор, забивши 1 гол. У сезоні 01/02 в команду приходить новий тренер Юрген Клопп, який зіграв велику роль у кар’єрі Андрія. Саме він повірив в українця і почав його ставити в основу. А по ходу сезону команда показувала блискучий футбол і 33 туру йшла у трійці призерів. Андрій провів 34 матчі, забив 8 м’ячів. Але досвід, клас і провінційність не дозволили клубу вже в наступному сезоні грати в еліті. А адже за ходусезона відрив «Майнца» від переслідувачів був до 11 очок. Нарешті йому вдається показати себе, але до ідеалу ще далеко.

Сезон 02/03, мабуть, був одним з кращих сезонів у Німеччині. Перед початком року «Майнц» був одним з претендентів на вихід в 1-ю бундеслігу, за результатами минулого року команді нічого не вистачило для підвищення в класі. Мабуть саме класу не вистачило його команді і в тому році. Маючи досить слабкі традиції, недосвідчений склад і комплекс середнячка з провінції, тому клуб і зіграв так само як і в минулому сезоні. Весь сезон «Майнц» йшов на 2-4 місці, але у підсумку виявився всього 4-м. Причому в останньому турі супернику «Майнца» треба було обов’язково вигравати, а він на останніх хвилинах програвав, але, як це часто буває в чемпіонаті Росії (або України), конкурент зміг отыгратся, це до питання про корупцію в пострадянському футболі. Сам же Андрій просто сяяв на протязі всього сезону, ставши з 20 м’ячами (у 31 матчі) кращим бомбардиром 2-й бундесліги, а німецьке видання «Кіккер» визнало його найкращим польовим гравцем другого дивізіону. Зрозуміло, що на таку гру не могли не звернути уваги сильні клуби. В ході всього сезону за ним спостерігали італійська «Болонья» і «Парма», німецькі «Штутгарт», «Гамбург», «Кельн». Також ним цікавилися «Мюнхен-1860», але в підсумку зірвалося, так і мюнхенці не показували рівним рахунком нічого. В результаті він опинився в лавах «Кельна», який впевнено виграв 2-ю бундеслігу і підвищився у класі, контракт був підписаний перед самим кінцем чемпіонату, термін — 2 роки і футболка з 10-м номером. До «Кельна» Андрій міг виявитися в блищить тоді «Штутгарті», але тренер Фелікс Магат бачив Андрія не нападником, а атакуючим півзахисником. За словами Андрія, він не шкодує. В цей же час про нього згадують на Україні. Хоча в збірній і так вистачає нападників, але такий форвард ще нікому не заважав. Він проводить блискучі матчі проти Іспанії та Греції, забивши по голу в кожному. Кажуть, що він затьмарить Андрія Шевченка. Європейська преса все частіше називає його другим Шевою. У підсумку Андрій переїжджає в мільйонний Кельн в ранзі кращого нападника в історії «Майнца».

На жаль в «Кельні» у нього, власне як і у всієї команди, нічого не вийшло. То клуб не міг забити, то занадто багато пропускав, а під кінець першого кола вже здається і сама команда перестала вірити у свій успіх. Андрій намагався допомогти команді, але дарма. До речі саме з-за проблем з партнерами Вороніна в бундеслізі з’явився тоді ще нікому невідомий юніор Лукас Подольскі. Зрозумівши, що клуб вже ні на що не претендує, Андрій починає по ходу сезону шукати собі новий клуб. Зрозумівши це, керівництво садитВоронина на лавку. За умовами контракту, Андрій, у разі вильоту «Кельна», ставав вільним агентом. На горизонті з’являється леверкузенський «Байєр», до того часу вже не такий грізний суперник «Баварії» (15-е місце в 02/03, 3-е місце в 03/04). Контракт розрахований на 2 роки, дали футболку з 12-м номером. Треба зазначити, що йшов Андрій не на все готовеньке, як в «Кельні». Суперниками за місце в основі для нього були несомненый лідер атаки Бербатов і бразилець Франса, яким Аугенталер довіряв і в минулому сезоні, до того ж наш отримав на предсезонці травму. Чемпіонат «Байєр» почав з пари Бербатов-Франка, а Воронін тільки виходив на заміну. Переломним став 10-й тур матч з «Арминией», в якому Воронін відіграв усі 90 хвилин і зробив хет-трик — 3:2 перемога «Байєра», а самого гравця визнали гравцем туру. У наступних 9 турах він забив у 6 іграх. Паралельно «Байєр» грав у груповому раунді ЛЧ, де Воронін досхочу познущався на київським «Динамо», забивши в кожному з матчів по голу. Правда в Києві настрій Андрія вилився в підсумку ще й у видалення.

У кінцівці чемпіонату пара форвардів Бербатов-Воронін все ж вивела «Байєр» з 6-го місця в КУ, випередивши «Боруссію» і «Гамбург» і забив 35 м’ячів на двох. Андрій став 5-8-м у списку бомбардирів, забивши 15 голів в 32 матчах. В ЛЧ 2 голи, 2 передачі у 5 матчах. У новому сезоні клубу не вдався перший круг (всього 12-е місце). Поміняли тренера, поставили недосвідченого Ськиббе, який пів-сезону награвав схему, де Воронін грав на полі Бербатову. Потім начебто знову перейшли на гру в 2-3 форварда. І якось під кінець сезону Андрій втратив місце в основі — і це перед чемпіонатом світу в Німеччині! Але на ЧС Андрій проявив себе дуже непогано і ще більше заинтрересовал селекціонерів. Про його перехід стали говорити з самого початку сезону. А сезон обіцяв був складним. Замість Бербатова в клуб прийшов досвідчений Сергій Барбарес і німець Штефан Кісслінг, на якого покладали великі надії. Андрію довелося через травми пропустити частину передсезонки і сезон він почав з лавки. Але отримав травму Кісслінг і Андрій повністю цим скористався, ставши основним форвардом. Поряд зі Шнайдером він був лідером клубу в цьому сезоні, ставши за підсумками сезону кращим бомбардиром клубу. За підсумками сезону клуб зайняв 5-е місце і пробився в Кубок УЄФА. В тому році «Байєр» ще про дуже вдало виступив у КУ, дійшовши до четверьфинала (півфіналу), де програли не найсильнішому іспанському клубу «Осасуні». Єврокубковий похід почався з перемоги над швейцарським «Сьоном» (3:1, 1 гол), а в груповому турі клуб ледве-ледве пройшов у весняну частину. В 1/8 був переможений французький «Ланс» — у домашньому матчі він забив сам і віддав 2 передачі. Потім був ще «Блекберн» ну і ця «Осасуна».

Але мабуть найцікавіше відбувалося на трансферному полі. ЗМІ почали «продавати» Вороніна з самого початку сезону — спливали «Селтік», «Олімпіакос», але туди з бундесліги не хотів іти сам Андрій. Потім у зимове міжсезоння Андрій повідомив, що не буде продовжувати контракт з клубом — Феллер і компанія поставилися до цього з розумінням. Його не почали плавити і все одно ставили в основу іншого лідера в клубі не виявилося. І Андрій своїми голами доводив свій професіоналізм. Подейкували про інтерес з Серії А«Удінезе», «Ліворно»), французьких та іспанських клубів, але коли всі почули, куди він збирається переходити, то багато хто не повірив… Це був «Ліверпуль»! Спочатку подумали, мовляв качка і і гравець набиває собі ціну, але коли Бенітес і компанія теж це підтвердили, що тут почалося! Половина початку клястись, що англійський футбол — це те що треба, інші не розуміли, що він буде робити в такому великому клубі. Фани «Ліверпуля» щосили обговорювали цей перехід: «Навіщо він нам!», «він тринькає моменти», «хто це?» і т. д. Ну а охолонувши всі погодилися, що взяти такого гравця як вільного агента — дуже навіть вигідно: на халяву і хрін солодкий. Зазначу, що Воронін єдиний наш легіонер, який всякий раз переходив в клуб сильніше попереднього: «Боруссії» М «Майнц», звідти «на підвищення» в «Кельн», звідки також несподівано в «Байєр» і тепер ось в «Ліверпуль». Зазвичай з нашими відбувається все навпаки. З ним підписали контракт на 4 роки з загальної зарплатою в 5 мільйонів.

Охолонувши всі почали міркувати, що його чекає в «Ліверпулі». Картина вимальовувалася нерадісна — Крауч, Куйт, Фаулер і інші можливі новачки. Як Воронін впишиться в Прем’єр-лігу? (у всіх був на устах приклад Андрія Шевченка) Що він буде робити в такому сильному клубі? і т. д. Поступово визначився і коло його конкурентів: у «Атлетіко» купили іспанську супер-зірку Торреса, Голландії взяли Бабеля на пенсію відправили Фаулера. Воронін розумів, що треба викластися по максимуму, адже шанс заграти в такій команді є далеко не у кожного. І він його використав. Влітку 2007 року він провів прекрасну межсезонку — кілька разів визнавався кращим гравцем матчу, його сумасшествий настрій на гру був помітний неозброєним оком. Своєю формою і настроєм він перетворився з «хлопчика подешевке», в одну з надій клубу. Воронін став грати явно швидше і нацеленее — у першому ж офіційному матчі його гол допоміг переграти на виїзді в кваліфікації ЛЧ «Тулузу» 1:0. А скоро і пішов перший гол у Прем’єр-лізі. Бенітес постійно тасує склад і шанс зіграти і забити у нього буде.