Полін Бонопарт

Фотографія Полін Бонопарт (photo Pauline Bonaparte)

Pauline Bonaparte

  • День народження: 20.10.1780 року
  • Вік: 44 роки
  • Місце народження: Аяччо, Корсика Франція
  • Дата смерті: 09.06.1825 року
  • Громадянство: Франція

Біографія

Перша герцогиня Гвасталлы (Guastalla) і французька принцеса; сестра першого французького імператора Наполеона Бонапарта.

Поліна була шостою дитиною Летиції Рамолино (Letizia Ramolino) і Карло Бонапарта (Carlo Buonaparte), представника від Корсики (Corsica) при дворі короля людовика XVI (Louis XVI). При хрещенні отримала ім’я ‘Марія Паола’ (Maria Paola), проте в родині їй звали просто ‘Паолетта’ (Paoletta). Про дитинство Поліни інформації мало; відомо лише, що утворення Бонапарт не отримала.

В 1785-му Карло Бонапарт помер; на фінансовий стан сім’ї це вплинуло самим несприятливим чином. До того ж, із-за ряду висловлювань брата Поліни, Люсьєна (Lucien Bonaparte), влітку 1793-го родині довелося бігти на материкову частину Франції. Спроби продати виноградники та інші володіння на Корсиці, щоб хоч якось підтримати своє існування, ні до чого не привели – в країну вторглися англійці. Деякий час Бонапартам довелося терпіти страшну нужду; стверджувало

сь, що жінкам сім’ї навіть доводилося брати білизну до прання, щоб хоч якось підзаробити. Наскільки ці чутки точні, зараз сказати важко; точно відомо, що – як і всі біженці з Корсики – Бонапарти отримували від уряду певні допомоги.

Першим чоловіком Поліни був французький генерал Шарль Леклерк (Charles Leclerc); їх шлюб виявився досить міцним – незважаючи навіть на те, що, за чутками, Бонапарт неодноразово заводила інтрижки з підлеглими її чоловіка – і перервався лише після смерті Леклерка в 1802-м. Сполучалися Шарль і Поліна 14-го червня 1797-го, в окупованому французами Мілані. Дуже скоро Поліна завагітніла; син – Дермид Луї Наполеон (Dermide Louis Napoleon) – з’явився на світ 20-го квітня 1798-го.

Незабаром за станом здоров’я Леклерк був змушений залишити посаду; його перевели спочатку до Парижа, а потім – в Бретань (Brittany);Поліна, втім, залишилася в столиці, з сином.

Після приходу до влади Наполеон Бонапарт вирішив навести порядок в Сан-Домінго (Saint-Domingue); придушувати бунт туди був відправлений генерал Леклерк. Флот з 74-х кораблів прибув на місце 14-го грудня 1801-го; почалися запеклі бої. Поліна з дитиною перебували в цей час на флагманському кораблі. Як сама Бонапарт, так і її син сильно потерпали від труднощів місцевого клімату; вирувала епідемія жовтої лихоманки життя теж не спрощувала. Леклерк пропонував їй повернутися в Париж, але вона відмовилася – тут, принаймні, вона була ‘першої леді’ навколишніх земель.

22-го жовтня 1802-го Леклерк зліг з жовтою лихоманкою; 1-го листопада він помер. Його тіло і сім’ю в терміновому порядку відправили в Париж.

Другий раз Бонапарт вийшла заміж за шостого принца Сульмоны (Sulmona) Камілло Боргезе (Camillo Borghese).У 1806-му Наполеон зробив свою сестру принцесою і герцогинею Гвасталльской; втім, Поліна незабаром продала землі графу Пармскому за 6 мільйонів франків, залишивши собі лише титул. Через деякий час – із-за підступів імператриці Марії-Луїзи (Empress Marie Louise) Наполеон і його сестра посварилися; втім, коли Бонапарт позбувся трону, саме Поліна залишилася йому вірною – мабуть, єдина з усіх сестер і братів. Ліквідувавши всі свої довгострокові вкладення, принцеса зібрала непогану суму готівкових грошей і вирушила до брата на Ельбу (Elba), щоб хоч якось його підтримати.

Після битви при Ватерлоо (Waterloo) Поліна переїхала до Риму; там її підтримував Папа Пій VII. Тут Бонапарт і залишилася жити. За три місяці до своєї смерті принцеса встигла налагодити стосунки з чоловіком.

Померла Поліна Бонапарт від туберкульозу легенів, 9-го червня 1825-го.