Ольга Бенарио-Престес

Фотографія Ольга Бенарио-Престес (photo Olga Benario Prestes)

Olga Benario Prestes

  • День народження: 12.02.1908 року
  • Вік: 34 роки
  • Місце народження: Мюнхен, Німеччина
  • Дата смерті: 23.04.1942 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Німецько-бразильська революціонерка-комуністка, дружина Луїса Карлоса Престеса і мати Аніти Леокадії Престес.

Походить з родини багатого німецького юриста соціал-демократичної орієнтації і єврейського походження Лео Бенарио, що мав у Мюнхені власну адвокатську контору. Ольга була другою дитиною в сім’ї, отримала ліберальне виховання. Читаючи акти судових процесів, в яких в якості захисника брав участь її батько, дуже рано долучилася до соціалістичним і комуністичним політичним настроям часів Веймарської республіки. У 1923 році приєдналася до КИМу. Дослідники її біографії відзначають рано сформувався сильний характер, ідеалістичні нахили і рішучість Ольги. У 15-річному віці вона вже займала провідні позиції в німецькому союзі комуністичної молоді. Баварська поліція оцінювала як «комуністичного агітатора».

Ольга і Отто Браун

У 1926 році Ольга покидає батьківський дім в Мюнхені і перебирається до Берліна, де активно працює в комуністичній партії і стає одним з лідерів комуністичної молоді берлінського району Нойкельн. Тут вона знайомиться з комуністичним активістом з досвідом підпільної бойової роботи Отто Брауном і закохується в нього.

Поліція заарештувала їх обох за звинуваченням у підготовці державної зради» (ньому. «Vorbereitung des Hochverrats»), їм инкриминировался шпигунство на користь СРСР; їх помістили у в’язницю Моабит. Завдяки старанням батька-адвоката Ольга була випущена на свободу. Браун залишався у в’язниці, його чекав судовий процес. 11 квітня 1928 року він та ще кілька політв’язнів були викрадені з залу суду членами КПГ, в тому числі за участю Ольги Бенарио.

Поліція безуспішно шукала Ольгу і Отто по всьому місту, в той час як вони таємно перебралися в Чехословаччину, а потім до Москви. Там Ольга вступила в Міжнародну ленінську школу. Після завершення навчання в ленінській школі вона працювала членом Виконкому Комуністичного інтернаціоналу молоді, а також по лінії Комінтерну за кордоном — у Франції та Англії, де керувала антифашистської роботою. У 1931 році Отто Браун і Ольга Бенарио розлучилися.

Ольга і Луїс Карлос Престес

У 1934 році Ольга Бенарио отримала завдання надати допомогу Луїсу Карлосу Престесу, ще з 20-х років широко відомим у Бразилії харизматичному армійського капітана лівих поглядів на прізвисько «Лицар надії», в його нелегальної поїздки в Бразилію. Престес і Бенарио виїжджають з СРСР з фальшивими паспортами під виглядом португальської подружньої пари — спочатку морем до Нью-Йорка, а потім літаком з Майамі в Бразилію. Щоб збити з пантелику бразильські спецслужби, в цей же час в пресі була поширена інформація про нібито участь Престеса в комуністичному конгресі в Москві.

Познайомившись під час поїздки, Ольга Бенарио і Луїс Престес полюбили один одного. У 1935 році вони одружилися. Однак, після поразки очоленого Престесом листопадового повстання того ж року проти президента-диктатора Жетулио Варгаса, в січні 1936 року вони були вислідили і заарештовані. Ольгу Бенарио-Престес, незважаючи на кампанії протесту, бразильські власті видали в руки емісарів гестапо, які вагітну жінку відвезли до Німеччини у вересні 1936 р.

По поверненні до Німеччини Ольгу Бенарио помістили в жіночу в’язницю, де 27 листопада 1936 року у неї народилася дочка Аніта Леокадія Престес, яку врятувала від нацистів мати Луїса Карлоса, Леокадія Престес, вивізши дитини спочатку в Мексику, де сім’я Престес перебувала в еміграції, а потім, після падіння диктатури Варгаса, в Бразилію. Законним приводом для передачі дитини родичам Престеса послужило визнання Аніти Леокадії сидить у бразильській в’язниці капітаном Престесом своєю дочкою.

Останні роки життя

Саму Ольгу Бенарио-Престес в 1939 році тюремні влади Третього рейху перевели в концтабір Равенсбрюк, де вона отримала статус «єврейської» ув’язненої. У таборі вона зберігала бадьорість духу і мужність; за спогадами солагерниц, що мали статус політичних в’язнів, проводила серед них підпільні просвітницькі заняття з літератури, мови, географії, для підтримки духу займалася з ними гімнастикою. Навесні 1942 року Ольгу в складі групи з 2 000 інших жінок-ув’язнених, в яку, крім «єврейських» жінок-ув’язнених, входили і політичні, передали в розпорядження нацистських медиків, які займалися дослідами над людьми. 23 квітня 1942 р., в експериментальній клініці р. Bernburg, Ольга Бенарио-Престес була удушена отруйними речовинами. Її мати і брат загинули в 1943 році в концтаборі Терезиенштадт.

Пам’ять

Після закінчення Другої світової війни і створення НДР ім’ям Ольги Бенарио були названі вулиці різних міст Східної Німеччини, школи і дитячі сади.

В даний час одна з вулиць Берліна носить її ім’я.

Образ Ольги Бенарио в мистецтві

У написаній Жоржі Амаду в 1942 році біографії Луїса Престеса Ольга Бенарио-Престес порівнюється з уругвайкой Анітою Гарібальді — дружиною знаменитого італійського революціонера.

У 2004 році бразильським режисером Жайме Монжардимом була знята біографічна драма «Olga» («Ольга») з актрисою Каміллою Моргадо у головній ролі, а турецьким режисером Галипом Ийтаниром — документальний фільм «Olga Benario — Ein Leben für die Revolution» («Ольга Бенарио — життя для революції»).

14 жовтня 2006 року в Сан-Паулу відбулася прем’єра опери Жорже Антунаша «Olga».