Ісаак Астров

Фотографія Ісаак Астров (photo Isaak Astrov)

Isaak Astrov

  • Дата смерті: 22.04.1922 року
  • Рік смерті: 1922
  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Вступив в рев. рух рано, неодноразово заарештовувався (вперше в 15-річному віці). C 1900 працював у страхових та кооп. орг-циях. Чл. РСДРП з 1902. з 1903 меншовик. Учасник Рев-ції 1905 — 1907.

    Вступив в рев. рух рано, неодноразово заарештовувався (вперше в 15-річному віці). C 1900 працював у страхових та кооп. орг-циях. Чл. РСДРП з 1902. з 1903 меншовик. Учасник Рев-ції 1905 — 1907. У роки реакції «ліквідатор», один з відомих меншовицьких організаторів легальної роботи; співпрацював у газ. «Промінь», ж. «Наша Зоря», «Відродження, «Страхування Робітників». В 1912 році в Катеринославі учасник орг-ції успішних для РСДРП виборів Р. В. Петровського з робочої курії у 4-ма Держ. Думу. У тому ж році висланий на рік у Нарым, потім емігрував. В роки 1-ї світ. війни чл. Закордонний. Секретаріату ОК РСДРП: «центрист», пізніше інтернаціоналіст, учасник Циммервальдского руху.

    Після Лют. рев-ції 1917 повернувся в Петроград, один з керівників лівого крила меншовиків-інтернаціоналістів, з поч. травня чл. до-та петрогр. орг-ції РСДРП(м), у до-ром інтернаціоналісти мали переважну більшість. Чл. Петрогр. Ради РСД, зав. відділом праці при Раді. Співпрацював у мийок. меньшевист. газ. «Вперед». Брав участь у створенні та виданні левоменьшевист. друкованого органу «Летючий Листок» (травень -червень) і газет меншовиків-інтернаціоналістів «Кронштадтська Іскра» (липень — сент.), «Іскра» (сент — груд. 1917). Чл. Центр. оюро меншовиків-інтернаціоналістів з моменту його створення в червні. Виступав проти продовження війни, участі соціалістів у коалиц. Брешемо. пр-ве, але не ссязывал досягнення демокр. світу з соц. рев-єю, вважаючи її перемогу в Росії того часу неможливою. Писав: «Ми вимагаємо від Ради РСД, щоб він поставив питання не лише про вирішить, тиску на союзні пр-ва, але і про укладення загального часу. перемир’я. Нехай початок переговорів про світ відкриє народам всіх воюючих країн очі на справжні цілі їх пр-в, на брехливість запевнень буржуазії, що для неї мова йде лише про оборону країни. Якщо пр-ва не зможуть прийти до угоди, народам стане ясно, що тільки в їх власн. руках звільнення від ярма війни («Летючий Листок Меншовиків-Інтернаціоналістів», 1917, № 1, с. 10-11). Після Липневих подій був схильний до розмежування з правооборонч. крилом у петрогр. меньшевист. орг-ції. На общегор. конф. меншовиків в Петрограді (15 липня) заявив: «Зараз умови розколу сприятливі для нас, бо наш головний супротивник зліва, більшовики, лежать на землі, а від оборонців робочий классуходит все далі.» («Робітнича Газета», 1917, 18 липня). На поч. січ. разом з Ю. О. Мартовим підписав від імені Центр, бюро меншовиків-інтернаціоналістів приветств. лист 6-го з’їзду РСДРП(б). Справ. Об’єднає з’їзду РСДРП (серп.); звинувачував лідерів партії та її оборонч. угруповання в проведенні політики, згубною для рев-ції. підсилює в робочому класі анархиствующие настрою. 20 серп., відповідаючи на питання, чи можуть інтернаціоналісти «по-чесному» бути в одній партії з ін. меньшевист. угрупуваннями, сказав: «Так, по-чесному, на клас. підставі ми хочемо бути в одній партії… Ми сперечаємося зараз не стільки з питань зовнішньої, скільки з питань внутр. політики.- Ми не сперечаємося про бурж. характер рев-ції. Але ми хочемо змусити буржуазію робити цю рев-цію, і коли з’ясовується що рев-цію можна вести лише проти буржуазії, ви [правоцентристський крило і рук-під РСДРП — Автори] підставляєте на місце нашої реальної буржуазії рационалистич. побудови, отождествляющие буржуазію з інтересами нар. х-ва. Такий буржуазії зараз немає в Росії. Рос. буржуазія, приживалка царизму, зараз є приживалкой світового імперіалізму». Відродження зростав. рев-ції бачив у розриві з бурж. коаліцією (ЦПА ІМЛ, ф. 275, on. 1, д. 3, л. 38). На з’їзді обрано канд. у чл. ЦК РСДРП (о), заявивши про збереження за собою права критики рішень партії і її центрів.

    Окт. рев-цію не прийняв, активно агітуючи проти «большевист. режиму». Разом з тим 1 листоп. в ЦК РСДРП(о) голосував за участь у переговорах з більшовиками про освіту «однорідного соц. пр-ва». Після розриву переговорів в Центр, бюро меншовиків-інтернаціоналістів 17 листоп. висловився проти входження у ВЦВК 2-го скликання, бо не доводиться розраховувати на «ясна і недвозначна заява більшовиків про готовність передати всю повноту влади Учред. Собр.» «Меншовики». [Сб. статей, восп. і док-тів]. Бенсон, 1988, с. 129). Чл. редколегії «Робітничої Газети», співпрацював у тижневику «Робітничий Інтернаціонал».

    З сер. 1918 — в Одесі; один з лідерів місцевої меньшевист. орг-ції і проф. руху. Неодноразово заарештовувався органами Сов. влади, у 1921 видворений в Харків, там увійшов в Гл. Укр. К-т партії меншовиків. В кві. 1922 висланий до Туркестану; по дорозі на заслання помер від висипного тифу в Саратовській пересильної в’язниці.