П’єр Даніель Юе

Фотографія П'єр Даніель Юе (photo Pierre Daniel Huet)

Pierre Daniel Huet

  • День народження: 08.02.1630 року
  • Вік: 90 років
  • Місце народження: Кан, Франція
  • Дата смерті: 26.01.1721 року
  • Громадянство: Франція

Біографія

Французький вчений і релігійний діяч, редактор ‘Delphin Classics’ і засновник Ської фізичної академії (Academie du Physique in Caen).

Народився П’єр в Кані (Caen); в єзуїтській школі Кана він і вчився. До 20 років Юе по праву вважався одним з найбільш видатних учених свого часу. В 1651-му П’єр Юе перебрався в Париж (Paris), де познайомився з Габріелем Ноде (Gabriel Naudé), зберігачем та керівником бібліотеки Мазаріні.

Роком пізніше Юе відправився в Стокгольм (Stockholm); туди його з собою взяв запрошений королевою шведською Христиною (Queen Christina of Sweden) Самуель Бошар (Samuel Bochart). П’єр побував в Амстердамі (Amsterdam), Копенгагені (Copenhagen), Лейдені (Leiden) і, зрозуміло, Стокгольмі. У королівській бібліотеці П’єр знайшов кілька уривків з ‘Коментарів до Євангелія від Матвія’ (‘Commentary on St Matthew’) Орігена (Origen); саме ця знахідка надихнула Юе зайнятися редагуванням робіт Орігена впритул. До речі кажучи, саме через робіт Орігена П’єр досить серйозно посварився з Бошаром – той звинуватив свого учня в приховуванні якоїсь рядки з робіт вченого.

Юе був одним із засновників Фізичної академії Кана – першої провінційної академії наук, працювала під патронатом короля. Спочатку Юе був фактичним керівником академії; допомагав йому Андре Грендорж (Andre Graindorge), який займався переважно емпіричними дослідженнями з ухилом в анатомію. На жаль, як показало майбутнє, П’єр Юе грав в академії надто важливу роль – після його відходу з академії навчальний заклад швидко почало розсипатися. В 1662-му Юе повернувся в академію; втім, вже в 1668-му він остаточно перебрався з Кана в Париж. Приблизно в цей же час П’єр припинив спонсорувати академію – та перейшла на державне фінансування; керівництво академією також взяв на себе королевскийэмиссар.

У Парижі Юе подружився з Жаном Шапленом (Jean Chapelain); під час легендарного ‘Спору про давніх і нових’ (‘Dispute of Ancients and Moderns’) П’єр примкнув до ‘древнім’. Досить тісно Юе спілкувався з Валантэном Конраром (Valentin Conrart) і Полем Пелиссоном (Paul Pellisson). П’єр у той час досить активно вивчав математику; з часом вивчення математики змусило його захопитися ще й астрономією. З астрономії Юе переключився на анатомію; П’єр давно страждав через короткозорості – і саме тому його в першу чергу цікавило людське зір і пристрій очі. По ходу своїх досліджень П’єр провів понад 800 розтинів. Надалі Юе переключився на хімію – і навіть написав вірш про солі.

Наукові дослідження не заважали суспільного життя П’єра – він був завсідником салонів Мадлен де Скюдери (de Madeleine Scudéry) і регулярно відвідував художні виставки. Паралельно з точними науками Юе вивчав і матерії гуманітарного спрямування, зокрема латинь, арабська і сирійське.

У 1674-му Юе взяли у Французьку Академію (Academie française). У 1676-му П’єр прийняв сан; через два роки його призначили абатом, а ще через 7 років – єпископом. Єпископат П’єру виділили Суассонский (Soissons), однак чотири роки потому П’єр перебрався в Авранш (Avranches). З Авранша Юе перейшов в абатство Фонтене (Abbey of Fontenay); на жаль, його надії на те, що в абатстві турбот буде менше, не виправдалися – із-за постійних судових позовів П’єру було буквально колись видихнути.

Пішовши на спокій, П’єр Юе влаштувався в Парижі; в Парижі він і помер. Його багата бібліотека й численні рукописи були викуплені королем, для королівської бібліотеки.