Мері Бейкер Едді

Фотографія Мері Бейкер Едді (photo Mary Baker Eddy)

Mary Baker Eddy

  • День народження: 16.07.1821 року
  • Вік: 89 років
  • Місце народження: Боу, Нью-Гемпшир, США
  • Дата смерті: 03.12.1910 року
  • Громадянство: США

Біографія

Американська релігійна діячка, проповідник і цілителька, автор доктрини Християнської науки (Christian Science).

Народилася Бейкер в Боу, Нью-Гемпшир (Bow, New Hampshire); вона була молодшою з шістьох дітей Ебігейл (Abigail) і Марка Бэйкеров (Mark Baker). Виховували дівчинку в конгрегаціоналістської вірі, однак ряд її догм на кшталт первородного гріха і приречення – дівчинка не вірила. Куди більше Мері вірила в те, що Бог любить усіх своїх дітей; на цьому ґрунті вона часто сварилася з батьком, предпочитавшим довіряти досить жорсткої версії теорії долі і всерйоз впевненим в тому, що грішників після Страшного суду чекають вічні муки. Від постійних суперечок Мері навіть захворіла; лише хвороба дочки переконала Марка Бейкера почати проявляти більшу гнучкість у бесідах з нею. Хвороба незабаром пройшла – після молитви, що, з точки зору самої Мері, було ще одним знаком Божої любові.

У 8 років юна Мері почала чути голоси, звавшие її по імені і доносилися з нізвідки. Пізніше, вже під час навчання Мері в Пембрукской Академії (Pembroke Academy) – стався ще більш дивний випадок. Втік з місцевої психіатричної лікарні хворий забрів на шкільний двір і неабияк налякав присутніх там дітей. Не злякалася його одна лише Марія; сміливо підійшовши до збройного важкою палицею людині, вона взяла його за руку і спокійно вивела за межі двору. В наступну неділю псих повернувся. Увійшовши в церкву, він присів на лаву сім’ї Бейкер. Вже після урочистих піснеспівів утікач залишив церкву і без найменшого опору

здався в руки влади.

10 грудня 1843-го Бейкер вийшла за Джорджа Вашингтона Гловера (George Washington Glover); через півроку, 27 червня 1844 року, він помер від тропічної лихоманки, всього два місяці не дожив до народження сина. Після смерті чоловіка Марія дарувала свободу всім його рабам.

Заробляла на життя Бейкер політичними статтями для ‘New Hampshire Patriot’; паралельно вона підробляла вчителькою. Успіх на викладацький терені дав Мері можливість створити експериментальну школу; у школі цій Бейкер відпрацьовувала деякі прийоми, які вважаються в сучасних дитячих садках нормою – начебто виховання через ласку, а не покарання і різних підходів до розвитку в учнів справжнього інтересу до досліджуваного предмета. На жаль, ці прийоми по тим часам здавалися надто інноваційними; прищепити їх так і не вдалося.

Мері завжди відрізнялася досить слабким здоров’ям, що, укупі з фінансовими проблемами, сильно заважало їй чинити гідний догляд власного сина; з якогось моменту хлопчика довелося передати Марку Бэйкеру. У 1853-м Мері вийшла заміж вдруге; її новий чоловік, стоматолог Деніел Паттерсон (Dr. Daniel Patterson), обіцяв усиновити її хлопчика, проте свою обіцянку так і не дотримав.

Мати Марія померла, батько одружився вдруге; нова його дружина не мала особливої любові ні до пасербиці, ні до її сина. Іноді жінці допомагали сусіди, не соромилися, до речі, використовувати хлопчика як дармової робочої сили. Стан Бейкер все погіршувався; Паттерсон, між тим, все ухилявся від усиновлення Джорджа-молодшого, що погружало Марія в ще більш глибоку депресію. Чоловіком Деніел виявився взагалі надзвичайно паршивим – вже в шлюбі він не соромився залицятись іншими жінками, так і заробляв не особливо багато; з якогось моменту він навіть заклав частина книг, прикрас і меблів Мері, але навіть це не особливо зміцнило їх фінансовий стан.

У жовтні 1862-го Мері стала пацієнткою лікаря Фінеаса Куїмбі (Phineas Quimby). Незвичайні методи Куїмбі тимчасово полегшили стан Бейкер. Пізніше, втім, вона розчарувалася в магії і гіпноз; сам Фінеас стверджував, що він у Мері почерпнув куди більше, ніж вона у нього.

У лютому 1866-го Бейкер сильно пошкодила спину. Після цього інциденту Мері ще ближче повернулася до Бога. В ті часи вона почала обмірковувати основи того, що в майбутньому лягло в основу Християнської науки; одним з принципів цієї науки була впевненість у цілющу силу релігії і повному безсиллі таких виключно земних речей, як гігієна чи медицина. Через деякий час Бейкер не тільки сама вилікувалася, але ще й стала професійним цілителем; легенди про створені нею чудеса ходили просто неймовірні.

У 1873-му Марія розлучилася з Паттерсоном. Через два роки Мері опублікувала свій ‘магнум опус’ – праця ‘Наука та здоров’я’ (‘Science and Health’). Саме ця праця пізніше ліг в основу Християнської науки. Цю Доктрину Бейкер викладала і особисто; багато її учні згодом самі стали цілителями. Перший наклад книги склав всього 1000 примірників; надалі, однак, книга неодноразово перевидавалася.

В 1877-му Бейкер вийшла за Гілберта Едді (Asa Gilbert Eddy); у 1882-му вони перебралися до Бостона (Boston), де чоловік в тому ж році помер.

Залишок днів своїх Мері присвятила створенню власної церкви та доопрацювання ‘Науки та здоров’я, надалі видавалася під назвою ‘Наука та здоров’я, з ключем до Священного Писання’ (‘Science & Health With Key to the Scriptures’). Суперечок навколо нової доктрини було чимало, проте й послідовників у Бейкер вистачало.

У 1881-му Мері заснувала Метафізичний коледж Массачусеттса (Massachusetts Metaphysical College); в стінах цього навчального закладу за 7 років було підготовлено близько 800 студентів, здебільшого стали цілителями і проповідниками. У 1889-му Бейкер закрила коледж, щоб повністю сконцентруватися на своїй праці. В цілому книга перевидавалася 400 разів; 6 раз праця піддавався досить глобальних переробок. На даний момент книга переведена на 17 мов – у тому числі, на шрифт Брайля.

Померла Мері Бейкер Едді 3 грудня 1910-го; тіло її було віддане землі 8 грудня. На момент смерті цілительки було 89 років. Про смерть Едді писали газети по всьому світу; по більшій частині репортери погоджувалися, що Мері була, безумовно, позитивною силою.