Уолтер Філіп Рейтор

Фотографія Уолтер Філіп Рейтор (photo Walter Philip Reuther)

Walter Philip Reuther

  • День народження: 01.09.1907 року
  • Вік: 62 роки
  • Місце народження: Уилинг, Західна Вірджинія, США
  • Дата смерті: 09.05.1970 року
  • Громадянство: США

Біографія

Рейтер перетворив потужний профспілка United Automobile Workers’ (UAW) (‘Об’єднана профспілка працівників автопромисловості США’) не тільки в головну рушійну силу автомобільної промисловості, але і в головний інструмент демократичної партії в середині 20-го століття. Будучи соціалістом, Рейтер на початку 1930-х став провідним лібералом, і прихильником ‘коаліції нового курсу’ (New Deal coalition).

Уолтер Філіп Рейтер (Walter Philip Reuther) народився 1 вересня 1907-го в Уилинге, штат Західна Вірджинія (Wheeling, West Virginia), в сім’ї робітників-соціалістів з пивоварного заводу, які іммігрували з Німеччини. Він довгі роки підтримував близькі стосунки зі своїми братами і одночасно його колегами, Віктором Рейтером (Victor Reuther) і Роєм Рейтером (Roy Reuther).

Рейтер почав працювати в автомобілебудівній компанії ‘Ford’ в 1927-му – на позиції експерта з верстатів і штампуванні, але в 1932-му-за тягот Великої депресії його звільнили. У трудовій книжці було сказано, що Уолтер пішов з роботи по своїй волі, проте він завжди стверджував, що його вигнали з компанії через кидається в очі соціалістичної діяльності.

Він і його брати відправилися в Європу, а потім з 1933-го по 1935-й працювали на автозаводах в Горькому, Радянський Союз (парк горького, Soviet Union). Рейтер був відданим соціалістом, який так і не став комуністом. Незадоволений відсутністю політичної свободи в Росії, Рейтер повернувся в Сполучені Штати, де влаштувався в компанію ‘General Motors’ і став активним членом UAW.

Уолтер, член соціалістичної партії, ймовірно, кілька місяців 1935-1936 рр. платив партійні внески в комуністичну. Він був звинувачений в кінці лютого 1939-го в тому, що брав участь у нараді компартії з питань планування. Рейтер співпрацював з комуністами в кінці 1930-х, у період утворення ‘Народних фронтів», і визнав це на внутрішньому допиті UAW. Незважаючи на це, Рейтер позиціонувався як антисталінський соціаліст.

Він залишався активним у соцпартії і в 1937-му зазнав невдачі у своїй спробі бути переобраним у Міську раду Детройта (Detroit Common Council). Тим не менш, завдяки серйозним зусиллям президента Франкліна Д. Рузвельта (Franklin D. Roosevelt), намагається викорінити нерівність, Рейтер, врешті-решт, приєднався до демократів.

Очоливши невелику групу незадоволених робітників (Local 174), Рейтер кілька разів проводив страйку, і в 1937-му і 1940-му був госпіталізований після того, як його жорстоко побили штрейкбрехери. Мало того, його двічі намагалися вбити; в результаті нападу 20 квітня 1948-го його права рука назавжди перестала функціонувати. Широкого розголосу набуло протистояння робочих сил компанії ‘Ford’ 26 травня 1937-го. Крім того, як головний організатор профспілки UAW, Рейтер допоміг перемогти на головних страйки проти визнання законності дій ‘General Motors’ в 1940-м і ‘Ford’ в 1941-м.

Після нападу Японії на Перл-Харбор (Pearl Harbor) Рейтер рішуче підтримував починання військових і відмовився терпіти перетворення, які могли б зашкодити виробництву боєприпасів. Він очолив 113-денний страйк проти ‘General Motors’ у 1945-1946 рр., однак та виявилася вдалою лише частково. Рейтер не прийшов до влади – не отримав право голосу в правлінні компанії, але домігся більш високого рівня заробітної плати і пільг.

В 1947-м з мінімальним відривом Рейтер обійшов Р. Томаса (R. J. Thomas) – і став президентом UAW. Він був одним із засновників політичної організації ‘Americans for Democratic Action’ в 1947-м. Уолтер залишив соцпартію в 1939-м; протягом 1950-х і 1960-х він завзято відстоював ліберальні інтереси у демократичній партії.

Він стояв поруч з Мартіном Лютером Кінгом (Martin Luther King Jr.), коли останній виступав зі своєю найвідомішою річчю, яку починали слова «У мене є мрія’, під час маршу на Вашингтон (Washington) в 1963-м.

9 травня 1970-го Рейтер, його дружина Мей (May), архітектор Оскар Стоноров (Oscar Stonorov), охоронець, пілот і другий пілот загинули, коли їх зафрахтований літак фірми ‘Lear-Jet’ розбився і згорів.

У жовтні 1968-го, за рік до летального результату, Уолтер і його брат Віктор ледь не загинули у маленькому приватному літаку. Через багато років після смерті Уолтера, Віктор дав інтерв’ю, заявивши: «Я та інші члени сім’ї впевнені, що обидва катастрофи – з летальним і майже летальним результатом у 1968-му – не були випадкові’. ФБР досі відмовляється видати 200-сторінковий документ, що відноситься до смерті Уолтера Рейтера.

Рейтер опинився у переліку ‘100 найбільш впливових людей 20-го століття’ за версією журналу ‘Time’. У 1995-му він був посмертно нагороджений Медаллю Свободи президентом Біллом Клінтоном (Bill Clinton).